Соціальні мережі наступають на світ: лише на «Однокласниках» уже понад 25 млн. користувачів. Хтось заходить сюди час від часу, «передати привіт» другові. Але дуже багато людей охоплює гостре почуття психологічного дискомфорту, якщо вони виявляються відрізаними від інтернету. Це тривожний сигнал із погляду психіатрів. «Особливо небезпечна така залежність для нестійкої психіки підлітків», – попереджають лікарі.
Як уберегти дитину від інтернету
Забороняти щось підліткові зовсім даремно – дівчатка з ледь оформленими грудьми та хлопчики із пушком на підборідді знають абсолютно все!.. Батьки відстали від життя, застаріли й взагалі страшенні зануди та перестрахувальники… Нове покоління воліє досліджувати життя ціною власних саден, шишок і навіть кровоточивих ран. Так було завжди, і це, мабуть, правильно…
І все-таки хочеться вберегти своє чадо від зовсім уже дурних (і небезпечних!) «спотикань». Але як це зробити?
Психологи радять: «Дайте своїй дитині можливість приймати рішення самостійно. Але регулюйте це рішення, правильно підбираючи та вчасно підсуваючи дитині факти, що можуть вплинути на рішення. Зважайте на нахили дитини: якщо її вражають цифри – дайте їй їх! Якщо вона схильна довіряти думці кумирів – знайдіть підходящі твердження з їхніх вуст тощо» Ми підібрали кілька фактів про шкоду «мережного фанатизму». Можливо, вони тобі допоможуть.
Факти проти соціальних мереж
Дослідження британських учених. Учені Британського інституту біології Biologist встановили, що фізіологічні процеси людини, яка спілкується з друзями у віртуальній реальності, не ідентичні тим, що виникають при реальному контакті. «Вам здається, наче ви спілкуєтеся, але ваш організм поводиться так, наче ви цілком самотні», – говорить біолог Арік Сігман. Такий обман шкодить організму більше, ніж 10 пачок сигарет, викурених за день. Страждає імунна система, порушується гормональний баланс, погіршується робота артерій і процеси мислення, що надалі підвищує ризик появи і розвитку серцево-судинних, онкологічних захворювань».
Непривабливість портрета «віртуала». Масове захоплення людей спілкуванням у соціальних мережах змусило психологів намалювати психологічний портрет віртуала, що дає змогу безпомилково визначати наявність залежності:
- «тунельний» погляд. Практично всі люди, які віддають Мережі значну частину свого життя – безнадійні брехуни. Вони живуть у вигаданому світі, облаштовуючи своє життя тим, що в реальному житті для них недоступне. Престижна освіта, елітний рівень життя, створена за допомогою фотошопу зовнішність, найцікавіша професія, любовні романи, захоплюючі поїздки, приголомшливі друзі… Світ, вигаданий задля забави, поступово стає основним. Психіка людини поринає у світ ілюзій, і перше, що видає таку людину, – це погляд. Він звернений усередину себе й водночас – у перспективу. Свідомість вигадує картинку, уява малює її. З такою людиною нелегко спілкуватися – вона живе в паралельному, доступному лише їй світі. І це подвійне життя прирікає її на ще більшу самотність у реальності.
- відсутність сорому. Безупинно малюючи модель свого віртуального життя, людина рано чи пізно попадається на брехні: надто велика спокуса прикрасити своє життя «милими подробицями» і надто важко втримати всі ці деталі в пам'яті та не збитися. Але, будучи пійманими на неправді, «віртуали» не відчувають сорому. Природне для здорової людини почуття заміняється патологічним озлобленням. Ще б пак: існування дорогого йому, з таким старанням вигаданого світу, поставлене під сумнів, мало не зруйноване! Винуватець повинен бути покараний! Роздратування, гірка образа – найбільш легкі з реакцій. Психіатри дедалі частіше фіксують у такій особистості неприборкане бажання помститися…
- незграбність у реальному спілкуванні. Шанси «віртуала» на звичайну, «земну», дружбу-любов обернено пропорційні кількості часу, проведеному в Мережі. Почуваючись у Мережі, як риба у воді, «віртуал» безнадійно поступається своїм одноліткам в умінні вести живу розмову, не має навичок спілкування, наприклад, з охороною нічного клубу або офіціантами. Уміння «віртуала» вляпуватися в неприємні ситуації – його основна риса, що викликає сміх, але не симпатію. Вихід? Жити в Мережі.
- неохайність зовнішнього вигляду. Увесь вільний час віддається Мережі, звідси – сірий колір обличчя, тьмяні очі. Сидячи у своїй спальні в трусах і старій футболці, можна уявляти себе у фраку й алмазній короні. Звідси – неуважність і навіть презирство до власної зовнішності.
Шахрайство через Мережу
Навіть якщо твоя сторінка захищена, шахраї легко можуть її зламати - у наш час таким умільцям навіть високого звання хакера за це не дають. Іграшки та й годі. Адреса, номер мобільного, звички, спосіб життя, друзі. Років 15 тому про таку базу даних шахраї та детективи всіх рівнів лише мріяли… Ходили, бідолахи, по сусідах, опитували забутих друзів дитинства... Усе стало значно простіше з появою Мережі – натискаєш, уміючи, кнопку – і все зовнішнє життя людини як на долоні. Підключаєш до віртуальних діалогів психолога – і весь внутрішній світ як на розвороті. І тут настає наступний момент – кар'єрний.
Мережі як помічники HR-менеджерів і як перепони на шляху до кар'єри
Будь-який поважаючий себе HR-менеджер, перш ніж ухвалити остаточне рішення про прийом на роботу, пошукає сторінку кандидата в Мережі. І розповідай потім про свою дисциплінованість і наполегливість, якщо 90% фото на «Однокласниках» – із веселих гулянок. До речі, історії вже відомі випадки, коли фото з дівчатками непереборною стіною ставали й на шляху кандидата на ТОП-посаду… А вже про матусь і нових коханих, які відкрили для себе багато нового завдяки «Однокласникам» і говорити не варто…
Пам’ятай: на конференціях психологів дедалі частіше порушується питання про внесення залежності від Мережі в перелік серйозних психічних захворювань, об'єднаних одним страшним словом – залежність. Зовсім недавно нас лякали алко- і наркозалежність. І от уже хвороблива пристрасть до азартних ігор (лудоманія) внесена в спеціальні реєстри. І в переважній більшості випадків психологи розводять руками – боротися з пристрастю до гри надзвичайно складно. Подумай, чи не входиш ти сама (а ще гірше – твоя дитина) до тих, чия історія хвороби може «збагатити» медичні анали? Порівняй своє ставлення до Мережі з переліком перших загрозливих симптомів:
Загрозливі симптоми залежності від Мережі
- Ти вибереш не реальну зустріч із живою людиною, а двогодинне спілкування в Мережі з 10, а то й більше співрозмовниками
- зміна фото на своїй сторінці кожні 2-3 дні – пріоритетне завдання, а пошук цього фото – не обтяжливий обов'язок, а насущна та приємна необхідність. Така ж частина життя, як щоденне розчісування, наприклад.
- у Мережі з'являється фото про кожну більш-менш значущу подію в твоєму житті. Бажання «виплеснутися» у Мережу свербить доти, поки викид не відбудеться.
- відсутність інтернету одразу породжує страшенний стрес.
- цілий день немає листів? «Мене всі покинули! Я нікому не потрібна!» Час до психіатра, подруго!
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі (8)
я не считала себя зависимой от интернета,а теперь просто в ужасе,посмотрела со стороны,оказывается мне не хватает времени погулять с детьми,пора с этим завязывать
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)В последнее время психологам нравиться из всего что более-менее нравиться людям и не приносит в целом конкретную выгоду обществу делать болезнь, зависимость и т.д. И при этом всегда берутся крайние формы. Да... есть наверное такие люди. Но проблема их неадаптации в обществе обычно глубже и простое отрезание интернета тут не поможет. Зато для всех обычных людей для кого это просто еще один способ выразить себя, попробывать новый способ взаимодействия теперь относят к параноикам. Интересно узнать не только результаты выдающихся ученых (хоть британии, хоть франции), а и на чем строятся эти выводы, ход исследования. А то как обычно получаеться... в свое время тоже поднимали крик по поводу разрушительной деятельности компьютерных игр, причем обычно говорили об этом те кто в них то вообще никогда не играл, в основном люди старшего поколения. Видели те как плохо что мы деревянными куклами не играем.
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Любая технология как молоток, можно гвозди забивать, можно людей ходить убивать.
Общение - это не только слова и передаваемая ими информация, это еще и энергетика другого человека. Общение по душам в Инете похоже на онанизм, процесс идет, но что-то не то...
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)подумаеш проблема!!!! нет одного так вместо этого появляеццо возможность общатся сразу с сотней народу!!! и никуда ходить не нада а если на улице еще и дождь или мороз!!!
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)А у нас всегда так: сначала придумали себе развлекалочку - теперь будем думать, как с ней бороться!
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Думаю, что последствия Сети нам еще предстоит разгребать. Не нам, так нашим детям. И все эти фантастические боевики о засилье компьютеров скоро переберутся в реальную жизнь.
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)И очень согласна с тем, что общение в одноклассниках или контактах убивает способность общаться вживую. Нет ведь богатства интонаций, взглядов, микродвижений. Не научишься пользоваться всем этим в детстве и юности - будут проблемы у взрослых.
Лучше с другом детства видеться не в Одноклассниках, а в живую...
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)Краще друг дитинства ніж 10 нових!
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Можливо в недалекому майбутньому нас чекає щось посерйозніше контакту і однокласників?! Система придумає і для всіх шось цікаве :)