Виграй амурний приз для двох від компанії «Арт Подарунок»* – сертифікат на суму 900 гривень. За допомогою цього сертифіката ти зможеш звичайнісіньку фотографію з коханим перетворити на шедевр мистецтва!
Розкажи читачам «Леді» про своє найяскравіше та найбільш незабутнє побачення! Воно може бути як першим, так і сто двадцять першим на десятому році спільного життя. Головне, щоб це було саме те побачення, яке тобі найбільше запам'яталося! Смішне, романтичне, ніжне, оргазмічне, веселе, екстремальне, безглузде, пристрасне, мокре, холодне, солодке… Приймаємо побачення всіх форматів зі смачною начинкою.
Щоб узяти участь у конкурсі
1. Зайди на Lady.tochka.net під своїм ніком (або зареєструйся, якщо в тебе його ще немає).
2. Розкажи про найбільш цікаве, яскраве та незабутнє побачення, яке було у твоєму житті. Розмісти свою історію в розділі «Коментарі» до цієї статті.
3. За бажанням ти можеш підтвердити свою оповідь фотографією, де зображені ти й та людина, з якою в тебе було побачення. Фотографію слід вислати за адресою info@vedmochka.com із вказівкою ніку, під яким опублікована розповідь.
Після модерації всі надіслані фотографії будуть розміщені в галереї до цієї статті.
Переможця конкурсу визначить редакція сайту. Його ім'я (нік) буде оголошено 15 лютого.
Зверни увагу:
1. Розповіді для участі в конкурсі слід надсилати до 14 лютого.
2.Історії, опубліковані незареєстрованними користувачами, у конкурсі участі не братимуть.
Інформація про те, як і де забрати приз, буде надіслана переможцю на електронну адресу, зазначену при реєстрації.
*Компанія «Арт Подарунок» пропонує друк фото на полотні з можливістю Вашої особистої участі в процесі. Для друку фото на полотні Вам навіть не знадобиться виходити з дому, оскільки ми надаємо свої послуги в онлайн-режимі. Створіть оригінальний подарунок для Ваших близьких, друзів і колег або прикрасьте інтер'єр власним шедевром!
Творіть і насолоджуйтесь! А компанія «Арт Подарунок» з радістю допоможе у втіленні Ваших ідей.
м. Київ
вул. Михайлівська 22д
(044) 545-77-12
(063) 974-36-58
contact@artpodarok.com
Вітаємо переможницю конкурсу - Lady_Fox!
Милі леді, нам дуже сподобалися ваші історії. Було дуже важко вибрати. Шкода, що приз тільки 1. Кожна історія гідна виграшу. Всім величезне спасибі! Ми будемо і далі радувати вас всілякими конкурсами та призами! Беріть участь і вигравайте!
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі (60)
Поздравляю с победой в конкурсе и в жизни :) Прекрасная история. !!
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Победителя обязательно объявим сегодня! Столько много замечательных историй! Определяемся)
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Что-то долго не обьявляют:( АУ!!!!!!!
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Не томите, когда же объявят победителя?
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Вітаємо з днем Святого Валентина!
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Так
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)Це вона бажала його лише його.
Він зустрів її. Це був він. Підходячи до місця їх попередньо домовленої зустрічі, він прямував прямісінько до неї. Так вона вже бачить його у тіні дерев. Ще не виразно, та бачить його очі, знайомі до болю очі, його риси, впізнає його, о так це він. Вона робить останній крок назустріч і … обійми.
- Привіт.
- Привіт.
О його голос... Його обличчя… Очі. Вони світяться і переповнені добром та ніжністю.
Вони були разом . Гуляли парком у пошуках красивого осіннього листя для фото. Пили каву у кавярні. Розмовляли і слухали з насолодою голос один одного, і дивувалися. Як це можливо. Вони трималися поруч ніби знайомі вже дуже-дуже давно. Ніби виросли разом у одному домі. Та мають найкращі спогади про це, та про цей час разом, та один про одного. Вони чекали цього довго. Хай навіть занадто довго та вже. Дочекалися.
Вони кохалися. Він невимушено ледь торкався її спраглого до дотиків тіла. Вона відповідала дотиком свого тіла і тремтіла у його обіймах.
Він клав її обличчя у свої долоні та дивився їй у вічі. Вона торкалася його погляду, своїм… Так вони вже були колись разом – це помітно по тому, як вони знають один про одного все. Все ніби вже давно знайоме їм ще до їх зустрічі.
Трохи мало місця для слів кохання. Читати ! частину, а потім знизу вверх
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Замок…Ось він, Мій Темний Лицар, здається перемагає у турнірі. Я ніколи його не бачила, але це він… Я точно знаю… Переможний удар мечем… Він прямує до мене… Підходить, піднімає забрало свого шолома… Не може бути!!! Це ж мій Темний лицар, мій романтик-чоловік! Він знімає оксамитову хустинку із предмета, що несе в руках…Перед моїми очима з‘являються, мабуть, кришталеві… ну-ну навіть не туфельки, а витвори мистецтва…
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)–ТИ, здається, про такі мріяла колись давно?
Обережно одягає туфельки на мої ніжки, легко проводячи рукою по ніжній шкірі.
— Потанцюємо?!
Сьогодні у мене буде перше побачення із Темним Лицарем!
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Тьохкає душа! Я повинна бути на висоті … Підбігаю до дзеркала: так, подружнє життя не сприяє догляду за собою, але ще не все втрачено. Посміхаюся… І одразу стаю привабливіша. Часом, навіть найдорожчий діамант, не прикрашає жінку так, як щира посмішка.
Залишається кілька годин до зустрічі. Вишукую у далекому кутку шафи святкову сукню… Одягала її лише раз… я наче щойно зійшла зі сторінок Шарля Перо! Ось лише туфельок не вистачало… І на жаль, я не губила їх, як справжня Попелюшка на балу. Банально, але тоді мені не вистачило коштів на купівлю достойних туфельок, які зрівнялися б із величчю королівського вбрання…
Ідеально… М‘який червоний шовк плавно окутав тіло… Легенька зачіска, чудовий макіяж, кілька краплинок запашної пристрасті…
Але романтика романтикою, його поглинула робота, працює над різними історичними проектами… зараз у відрядженні…
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)1 рік і 2 два місяці… Стільки триває служіння Темного лицаря таємній дамі серця — Попелюшці. Майже стільки ж я знала свого чоловіка, коли вирішила поєднати своє життя із ним! Невже… Це все? Невже нове захоплення настільки завело мою кров… що я погоджуся на авантюру... Ні, це занадто…
Була 2 година теплої червневої ночі… Пора спати… Я закрила блакитний екран голубоокого коханця —ноутбука Асера! І поринула в царство морфея.
«Місячна соната»…Рингтон мобільного будильника. Пора вставати… Це був сон?
Сьогодні свято «Золотої квітки»! Звідки ця ранкова ейфорія? Серце калає і без твоєї міцної запашної кави, ти уже вісім разів обійшла свою маленьку 40-метрову квартиру. Ні. Краще жалкувати про те, що сталося, а ніж за тим, чого так і ніколи не було…