TOCHKA.NET і forbeswoman пояснять, чому так відбувається.
За період передвиборчої кампанії кілька разів натикалася на профайли політиків-представників «нової команди» і помітила певну особливість. Якщо раніше політики виставляли напоказ особисті якості, наприклад, цілеспрямованість, підкріплюючи твердження «історією успіху», то зараз змагаються міжнародними дипломами. Але чи можна насправді вважати це перевагою?
Основні причини, через які люди приймають рішення отримати другу освіту в бізнес-школі, - бажання кар'єрного зростання або бажання змінити сферу діяльності. Це нормальна світова практика, коли пропрацювавши певний час в компанії, людина вирішує рухатися далі. Якщо її амбіції і навички дозволяють зайняти керівну посаду, вона вибере МВА з метою навчитися мистецтву управління людьми. Або ж вибере курс, який дозволить знайти нову або, що частіше, суміжну професію. Компанія також зацікавлена в тому, щоб співробітники росли. Тому немає нічого дивного, що, наприклад, Apple або Sony інвестують не тільки в своїх же фахівців, а й фінансують бізнес-школи. Більше того, в багатьох великих компаніях співробітники, що отримали ступінь МВА, зобов'язані приділяти 30% робочого часу навчанню. Тут мова йде про те, що компанії, тісно співпрацюючи з бізнес-школами, створюють фахівців «під ключ». Чи можлива така практика в Україні? Напевно, так. Чи існує вона зараз? Однозначно ні.
У своїй практиці я стикалася з різним ставленням до диплома бізнес-школи. Ніхто не скаже фахівцеві зі ступенем МВА, що він даремно отримав другу освіту. Питання в іншому - чи оцінять його старання? Зараз ситуація з навчанням у бізнес-школах виглядає, як у відомому прислів'ї: порятунок потопельника - справа рук самого потопельника. Тобто в більшості випадків фахівці самі інвестують в себе, сподіваючись, що все-таки знайдеться компанія, в якій вони зможуть застосувати отримані знання. Цілком можливо, що в недалекому майбутньому фахівці, що «говорять однією мовою» з європейськими бізнесменами і розуміють хід їхніх думок, зможуть стати в нагоді країні. Зовсім недавно, на початку жовтня, міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor 's (S & P) підвищило рейтинг України за національною шкалою з «рівня uaВВ» до «uaBBB-». Вважаю, такий «жест» красномовно свідчить про те, що світ готовий з нами працювати вже зараз, не чекаючи стабілізації економічної та політичної ситуації.
Отже, можна прогнозувати візит на українські ринки інвесторів, а також отримання нових траншів МВФ. У разі виходу українського бізнесу на IPO, глави багатьох компаній почнуть придивлятися до фахівців зі ступенем МВА. Подібна ситуація складалася в 2004-2007 докризових роках, коли перед Україною відкривалися колосальні перспективи. Тоді, як і, сподіваюся, в майбутньому, нам будуть дуже потрібні «перекладачі». Але це - в майбутньому, яке, до слова, дуже туманне. Багато наших фахівців уже зараз з надією дивляться у це майбутнє і їдуть отримувати ступінь МВА. Компанії поки не такі далекоглядні. І їх теж можна зрозуміти.
«Чи можна вважати зарубіжну освіту значущою перевагою?» - таке питання напевно поставить собі власник бізнесу, що вирішує прийняти на роботу «дорогого» фахівця.Серед моїх знайомих є ті, які можуть похвалитися іноземним дипломом. Та й у мене в минулому був досвід стажування в Швейцарії. Що це дало? Однозначно, у людей, які працювали або навчалися за кордоном, ширше погляди. Є певне відчуття свободи і моральне задоволення від того, що підкорив чергову вершину. Якби потрібно було написати список особистих досягнень, очевидно, в ньому був би закордонний досвід. Тобто освіта в іноземних вузах дає тобі два бенефіти: нові знання, і гордість за себе. Якщо ж говорити про ужиткову користь знань, здобутих в інших країнах, то тут є деякі нюанси.
Пам'ятаю, на початку моєї кар'єри мені довелося працювати з колегою, який отримав диплом МВА в поважній зарубіжній школі. Років 10 тому це була рідкість. Так от навіть маючи «рідкісний» диплом, підкріплений знаннями, він отримував ринкову зарплату - таку ж, як і середньостатистичний український маркетолог. Компанія не готова була платити великі гроші за його компетенції, які, по суті, були не потрібні. Хлопця кілька років вчили дивитися на бізнес в цілому, вирішувати глобальні питання, такі як вибір стратегії розвитку компанії на декілька років вперед. Роботодавець же вимагав від маркетолога вибрати і замовити корпоративну форму. Впевнена, такий приклад - не рідкість. Навчені вирішувати масштабні завдання, фахівці з дипломом МВА все ж не готові, повернувшись на батьківщину, виконувати дрібні доручення.
Для більшості випадків буде справедливо зауважити, що люди, які отримали зарубіжну освіту, повертаються в Україну з багажем інструментів, які в наших умовах не працюють. Тобто самі по собі інструменти та кейси дуже навіть хороші. Але тільки в тій країні, де вони були реалізовані. Не працює в Україні ринок цінних паперів. Ми - це ми, з нашою економікою, з нашими проблемами, з нашими по-особливому вибудованими комунікаціями на всіх рівнях. Отже, ступінь МВА - не панацея. Це як додаткова можливість інтегруватися в європейську бізнес-спільноту. До слова, МВА дозволяє зав'язати знайомства, які стануть в нагоді в будь-якому бізнесі і в будь-якій країні.
Освіта - це аніскільки не синонім професіоналізму. Ми будемо підтримувати тих політиків, бізнесменів, громадських лідерів, які дією підтвердять свої знання. А диплом - це в свій особистий список досягнень. Сподіваюся, з часом ситуація зміниться.
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого порталу TOCHKA.NET
відповість на всі жіночі питання.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі