Навіщо жінці хороша зарплата? Щоб не жити у шлюбі без кохання!

Це думка чоловіка. Погодимося?

11 жовтня 2010, 17:35
Секс і стосунки
Кар'єра жінки і її особисте щастя дуже міцно зв'язані один з одним! © Thinkstock

І знов за "круглим столом" з lady.tochka.net Андрій Сергєєв. Цього разу ми обговорюємо жіночу зарплату. Але це - грубо кажучи. Насправді тема нашої розмови набагато тонкіша.

Але дамо слово чоловікові:

«Бред Піт знову розлучається!», «Від Берлусконі йде дружина!», «Мадонна подає на розлучення!» - щось подібне постійно хвилює довколабогемний світ. І ми не перестаємо дивуватися тому, наскільки просто й наскільки часто трапляються розлучення у знаменитостей. «Зіркове» розлучення стало своєрідною нормою, невід'ємною складовою епатажу «зірки».

І ніхто не задається питаннями про майбутнє спільних дітей, про житлове питанні чи про те, кому дістанеться машина або гараж... Такі питання в цьому випадку видаються ідіотськими. А для звичайної сім'ї - першорядними. Чому?

Відповідь проста. Вся річ у грошах


Як ви думаєте, скільки давно вже чужих людей ділять дах лише тому, що не мають можливості кудись з’їхати? Скільки жінок змушені терпіти зради (пиятику, а то й відверті знущання) свого чоловіка через матеріальну залежність?

І скільки жінок, не замислюючись, подали б на розлучення, якби вони були матеріально незалежні? 30%? 50? Чи всі 100?

А може, сім'ю зберігає не відсутність грошей, а спільні діти?

Чомусь прийнято думати, що чоловік і дружина, які не кохають одне одного, живуть разом виключно через дітей. Така собі жертва в ім'я дітей...

Це брехня, націлена перш за все на дитину.
Не може дитина бути щасливою там, де панує взаємна неприязнь, яка періодично виривається назовні у вигляді сімейних скандалів... Дитину не можна обдурити спільними походами в цирк і «веселими» святкуваннями. Вона все відчуває й розуміє.

Так, визначення «недільний тато» - зовсім не найприємніше для батька, але...Якщо ми говоримо про самопочуття дитини, а не про ображене самолюбство батьків, то розлучення - найкращий для дитини варіант розвитку «стосунків» між батьками.

У розлучення - маса «плюсів» і для самих чоловіка й дружини


Дивний факт! Батьки після розлучення ставляться до своїх батьківських обов'язків зі значно більшою відповідальністю, не перекладаючи на плечі іншого те, що можуть зробити самостійно.

Банальні питання про те, хто відведе дитину в дитячий садок чи забере зі школи, більше не стоять. Як і безліч інших побутових питань, які забирали раніше масу сил і нервів у тата й мами.

Повертаючись до початку, скажу: зберігається нещаслива сім'я зовсім не через дитину, а через значно приземленішу причину - розходитися нікуди! У чоловіка немає іншого житла, жінка боїться залишитися сама зі своєю зарплатою... От і тягне горе-подружжя спільну, принизливу для обох лямку.

Звідси висновок: жінка просто зобов'язана бути матеріально незалежною!

Ось вам чисто чоловіча порада, милі дами: виходячи заміж, не поспішайте віддавати себе коханому без залишку. Не зациклюйтеся на домашньому господарстві й турботах про дітей і чоловіка. Жінці потрібна кар'єра не менше, ніж чоловікові. Коли чоловік одружується, він, безумовно, готовий стати «кам'яною стіною». Але час іде, й не виключено, що якоїсь миті чоловікові або вам здасться, що шлюб себе вичерпав. І що тоді? Жити в ненависті одне до одного через те, що не хочеться ділити майно? Це ж принизливо...

Пам'ятаєте, у Бориса Гребенщикова?

Слушай, сестра, брось пресмыкаться в юдоли

Скажи прощай концепции бабьей доли.

Краще не скажеш

До речі, й кохання стає чистішим, звільняючись від лушпиння матеріальної залежності. Фінансово незалежна жінка вільна чинити, як їй хочеться. Купувати те, що їй хочеться. Бути там, де їй хочеться. І, в результаті, жити так, як вона вважає за потрібне. Незалежна жінка знає, що поряд із нею той єдиний, хто справді їй близький, і хто справді її гідний.

І якщо з часом вони відчують, що більше не відчувають тієї щемливої ностальгії одне за одним (іде час, ми змінюємося й буває, що половинка перестає дотягуватися до вас, і вам стає з нею відверто нудно) - важливіше те, що ви можете говорити про це спокійно. І спокійно ж вирішити ситуацію.

Що поганого в другому й третьому шлюбі?

Що поганого в тому, що з роками ми раптом починаємо шукати чогось іншого? Обожнюємо когось іншого? І готові все життя прожити з кимось іншим?

Хіба не нам належить наше життя? Хіба не ми вільні ним розпоряджатися? Хіба не єдине воно в нас? То за яким правом хтось має право диктувати нам, як треба чинити нам у нашому власному житті? Скільки разів виходити заміж (одружуватися)? Скільки й від кого мати дітей? Як поводитися з «колишніми»? З якого дива ми повинні дотримуватися придуманих кимось умовностей?! Станьте «зірками»!

До мораліста.
Я аж ніяк не закликаю до розлучень, я лише наполягаю на тому, що фінансова незалежність кожного з подружжя йде лише на користь сімейним стосункам, очищаючи їх від брехливості, підлещування, образ і прихованої злоби.

Коментар lady.tochka.net:
згідно з даними Міжнародної організації праці (МОП), в Україні зарплата жінок у середньому на 30% нижча від зарплати чоловіків.

При рівній кваліфікації, зауважте...

Додайте до цього одну-дві декретних відпустки в найгарячіший час для кар'єри - від 20 до 30 років. Плюс лікарняні по догляду за дітьми. Плюс необхідність створювати «вогнище» у вільний від роботи час. І наостанок - негативне ставлення суспільства (тобто родичів, друзів, сусідів) до жінки, зайнятої власною кар'єрою. Чи є у звичайної, «не зіркової» української жінки реальний шанс стати матеріально незалежною?

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (12)

символів 999
  • Гість 13 років тому

    чудово сформована точка зору сучасної українки середнього віку. моє прислів"я : "з усіх проявів уваги на роботі надаю перевагу грошовим знакам". а тому маю щастя сама вирішувати з ким мені будувати особисті стосунки і на який час. так чесніше, і чоловік знає - між нами дещо більше ніж їжа в холодильнику ... та гарний секс

    Прокоментувати Мені подобається
  • alla198 13 років тому

    Українська жінка дещо відрізняється від американських зірок. Чомусь так повелося, що в нас перш за все розвинений материнський інстинкт. Піти від ледачого наркомана-алкоголіка-бабія... ми неспроможні через свою жалість і прагнення за когось переживати, розпускати нюні, страждати і вічно скаржитися на це. Справа не в грошах. Зараз дуже мало непрацюючих жінок. Саме МИ повинні подати щось на стіл, чимось попрати та попрасувати речі, якось влаштувати домашнє гніздечко. Скільки разів я стикалася з тим, що жінка поступається своєю гординею, своїм щастям і переконаннями і йде на будь-яку роботу. А для чоловіка (навіть тоді, коли родина сидить без шматка хліба) опуститися трохи нижче недопустимо. І ми будемо далі скаржитися, сваритися, але ярмо з шиї не проміняємо на золоту прикрасу ((((((

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 13 років тому

    да горькая правда =) нам еще повезло, в древние времена женщину за человека не считали вообще)))
    одно дело чтоб мы независимыми были материально, так хотя бы если зависимы, ведь детей рожать нам надо, а кто будет беременную обеспечивать и помогать обеспечивать детей? хотя бы уважительное отношение к женщине и то уже лучше бы было. Конечно может женщина обеспеченной стать сама ,но ей это труднее

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость_Луня 13 років тому

    у меня такая проблема..Я учусь в институте,учиться ещё 3 года.Но мой парень предлагает жить вместе,потому что хочет семейной жизни и постоянно находиться рядом.Я думаю,может стоит подождать,пока я доучусь,устроюсь и потом можно будет съезжаться?Но он настаивает на переезде к нему..Посоветуйте,что делать?

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость_Lady_Fox 13 років тому

    Такой муж дорого стоит! От такого не бегут.

    Я 7 лет назад на почве независимости хотела развестись. Муж удержал, сохранил брак. Респект ему! Сейчас понимаю - без его поддержки, без него не было бы меня такой. Как это ни патетично - это половинка всех моих успехов

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость_Lady_Fox 13 років тому

    Уважаемый мужчина забыл одну интересную деталюшку - материально независимая женщина БЕСКОНТРОЛЬНА. Так или иначе, деньги - инструмент контроля. Мы используем это по отношению к детям, подчиненным, жене, мужу.
    Да, я материально независима. И мне бесполезно объяснять почему эти сапожки или эту шубку нельзя покупать. Сама решаю. И машину подарить не получится - сама купила. Влюбилась в Калину и никаких аргументов в пользу иностранной сборки. Муж рычит, а возится. Автолюбители , думаю, поймут - ВАЗ это машинка для ручного творчества))
    Так я о чем. Союз свободных людей - эт не совсем брак. Ну там штамп в паспорте - да. А в остальном idependance. Бесполезно спрашивать почему коллега мужского полу так улыбается или партнеры приволокли в офис невероятный гербарий в ДР.
    Из личного - это далеко не для всех мужчин. Действительно нужно ОЧЕНЬ ЛЮБИТЬ друг друга, чтобы богатство, успех, карьеру жены принимать и поддерживать.Такой муж доро

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 13 років тому

    Брак уже не нужен...сужу по собственному опыту. Мне 32, в разводе пять лет, воспитываю двух детей, бывший муж (отец детей) не помогает ничем. Материально обеспечена, свой бизнес. Связывать снова с кем-то свою жизнь особо и не хочется, прекрасно отдаю себе отчет, что могу остаться одна, но выходить замуж из-за боязни одиночества - глупо. Просто штамп в паспорте не спасает отношения, зачем этот институт брака, разве что для того, чтобы при разводе отсудить кусок материального имущества? Люди могут прекрасно обходиться и без брака. По-моему и желание узаконить отношения исходит в большинстве случаев от женщин...неустроенных женщин, которые хотят за счет мужчин устроиться в жизни. Другой вопрос - это рождение ребенка, но и здесь штамп не помогает, поверьте.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 13 років тому

    Брак нужен лишь тогда, когда двум самодостаточным, уважающим друг друга людям хорошо вместе. А когда рядом с человеком становится некомфортно и возникает потребность избегать общения с ним, когда понимаешь что тебе одной намного приятнее проводить время, чем с этим человеком, тогда лучше не мучать друг друга - ничем хорошим это не закончится. Каждый из нас не половинка и не часть чего-то, а полноценное неповторимое и прекрасное существо, нужно просто любить себя и уважать: ни одна из существующих причин не оправдывает насилия над собой

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 13 років тому

    Я замужем второй раз. Был момент, когда оставалось практически разъехаться. Было куда. Но... мне 44, нашему ребенку 9 лет. Старшей дочке 20 (от первог брака). Отношения второго мужа с дочкой не сложились. Злость, свирепость, непринятие второго мужа послужили тому, что у меня отношение к немуизменилось кардинальным образом: от любви до ненависти.
    И вот, когда был реальный план разойтись, у меня возникла мысль, что я не хочу еще раз испытывать судьбу, бегать на свидания, привести в дом очередного "Чужака". Добавились отягощающие обстоятельства: переезд в другую страну, потребность зарабатывать и содержать семью, забирать ребенка из школы. На этот раз я решила, что будет слишком шикарно его отпустить с деньгами, а самой все это тянуть. Понимаю, что не хочу быть с этим человеком, но пока получается классический вариант "ради детей".

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 13 років тому

    если у ребенка есть Отец,брак и не нужен вовсе. Если это Отец,и у него есть мозги. В противном случае придется выходить замуж. Не родной,но все же папа.

    Прокоментувати Мені подобається
Показати ще