Жорстокість до дітей – проблема батьків?

"Ми ніколи не б'ємо своїх дітей", - ці слова нерідко можна почути з вуст матусь. Хто з нас може зізнатися, що не ляснув чадо, яке дістало тебе по дорозі з повної брудної білизни ванної на кухню з пригораючими котлетами?

Неслухняні й важкі діти можуть дратувати до неможливості. Як зупинити вже підняту для удару руку? Чи завжди ми вибираємо правильні методи впливу на дітей?

Найчастіше ці методи ми моделюємо на основі тих уявлень про стосунки в сім'ї, які отримали в дитинстві.

Невпевненість у собі, неувага до дитини, відсутність так необхідного будь-якому батькові терпіння - зовсім не всі причини, через які батьки ставляться до своїх дітей жорстоко.

Отже, жорстокість до дітей - психологічна проблема самих батьків.

Фізичні покарання застосовують:

- Батьки, яких били в дитинстві.

- Батьки, яких принижували, ображали й морально тиснули в дитинстві.

- Батьки, які отримували ляпаси й запотиличники з будь-якого приводу.

- Люди з нестабільною психікою, які намагаються самоствердитися.

- Люди глибоко нещасні, розчаровані, пригнічені й роздавлені життям

- Садисти й моральні виродки.

Ніколи не застосовують фізичного насильства:

- Батьки, в сім'ї яких були любов і взаєморозуміння.

- Батьки, в сім'ї яких дослухалися до думки всіх її членів.

- Батьки, яких у дитинстві ніколи не чіпали пальцем, не принижували й не ображали.

- Люблячі, терплячі й уважні до своїх дітей батьки.

- Щасливі, задоволені й самодостатні люди.

Формування рефлексів

Нерідко мами підкріплюють запотиличником свої повчальні слова, формуючи таким чином у дітей умовний рефлекс. Велика помилка формувати в дитини асоціацію: «не можна» - «боляче».

Закладені від природи темперамент і рефлекси значно сильніші, ніж насильно прищеплені умовні рефлекси.

Крім того, пам'ятайте, що з часом вам доведеться збільшувати дозу покарань. Дитина може отримати серйозну психологічну травму, синці та комплекси.

Несвідомі реакції

Припустимо, мама використовує фізичний вплив як модель поведінки. Дуже важливо відстежити повторювані епізоди й не допустити їх повторення.

Постарайтеся зрозуміти, що викликає у вас таку реакцію. Змоделюйте ситуацію і спробуйте знайти правильний вихід із положення без застосування фізичного насильства.

Пам'ятайте, що постійно стримувана агресія до дитини може з часом призвести до раптових спалахів люті з руйнівними наслідками.

Якщо ви не в змозі самостійно впоратися з агресією до дитини, зверніться до професійного психолога.

Про те, чи потрібно карати дитину, читай у статті на нашому сайті.

Читай також про поради Людмили Богуш, чому потрібно берегти дитину від фільмів жахів.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!