Смешные стихи про осень: что учить с детьми

Стихи про осень известны нам с детства. Мы учили их в школе, некоторыми восхищались, некоторые не могли запомнить. tochka.net собрала для тебя детские стихотворения про осень.

Стихи на русском языке

Лето быстро пролетело,
Вновь сентябрь на дворе.
И листва уж пожелтела,
В школу нужно детворе.

Осень мокрая явилась,
Нас готовит к холодам,
Чтобы меньше мы резвились
И сидели по домам!

***

Царица Осень прилетела,
На колеснице золотой.
Дождем нас помочить успела,
Загнала со двора домой.

И листьев хоровод вскружила,
Окрасив их во все цвета,
Ковром на землю уложила.
Смотри! Какая красота!..

***

Осень! Осень!
В гости просим!
Вновь твоя пришла пора.

С лужами
Мы тоже дружим
Из листочков ждем ковра!

Будем с ветром
Километры
По дорожкам пробегать.

И за чаем,
Не скучая
Будем лето вспоминать!

***

Осень я люблю за то,
Что пора носить пальто,
И сапожки надевать,
Чтобы по лужам погонять!

А еще люблю за то,
Что весь город золотой
А восьмого ноября –
День рожденье у меня!

***

Осень с красками пришла:
Красной, желто-золотой
У нее теперь дела —
Все отправить на покой.

Пусть природа отдохнет,
Силы новой наберется
И весною через год
С новой зеленью вернется!

Стихи на украинском языке

Сіла осінь на порозі,
Довгі коси розплела,
Спілі яблука на возі
До бабусі привезла.

Вітром двері відчинила:
- Дари з воза забирайте!
Павутинкою злетіла:
- Через рік мене чекайте!

Л. Новикова

***

Осінь фарби готувала,
У відерця наливала.
Змішувала, чаклувала,
Потім все розфарбувала.
Придивіться, все довкола
Стало різнокольоровим!

Н. Замрія

***

Нині осінь нас чарує,
Неповторна, чарівна,
Різні барви нам дарує
І дивує нас вона.
Виглядає так казково
Восени і парк, і гай,
Розмаїттям кольоровим
Прикрашає осінь край!

***

У траві пожовклій молочай не квітне.
Облетіло літо листячком із клена,
Лиш ялинка в лісі сонячно зелена.
Журавлі курличуть: летимо у вирій.
Пропливає осінь на хмарині синій.

Б. Чалий

***

Королева Осінь
Всіх до столу просить.
Всіх без винятку частує
Й для Зими запас готує.

Н. Замрія

***

Лісом осінь походила —
Все навкруг позолотила.
Залишила лиш ялинку
Їжачкові на хатинку.

Г. Шевчук

***

Стежка, озеро, стіжок –
Все у падолисті,
І в гніздечку для пташок
Задрімав сухий листок,
Наче у колисці.

В. Скомаровський

***

Вже побагряніло
Листячко на клені,
Але на вербиці
Ще воно зелене.

На каштані листя
З жовтою каймою.
Йду осіннім парком
Тихою ходою.

Таких фарб немає
Влітку, ні зимою.
Недаремно осінь
Зветься золотою.

О. Війтик-Ющук

***

Ось червоний
Впав листок,
А за ним
Каштанчик – скок!
Жовтий лист
На землю ліг,
Слідом знов
Каштанчик – плиг!
День за днем
Таке підряд –
Падолист,
Каштанопад.

Г. Маніва

***

… Осінь на узліссі
Фарби розбавляла,
Пензликом легенько
Листя фарбувала.

Вже руда ліщина,
Пожовтіли клени.
В пурпурі осіннім
Тільки дуб зелений.

Утішає ясен:
- Не сумуй за літом!
Геть усі діброви
В золото одіто.

П. Осадчук

***

Шепіт, шелест, шерех листя...
Ходить осінь золотиста,
Жовтокоса, багряниста,
З тихим шумом падолисту.

Шелест, шурхіт по діброві...
Стиха осінь колискові
Шепче нам про неба просинь.
Шепче осінь. Шепче осінь...

Т. Корольова

***

Водить осінь хороводи
То із листя, то з дощів.
На прогулянку виходять
Парасолі і плащі.

Там розмову парасолі
Із плащами завели:
"Ах, як довго у неволі,
У темниці ми були.

Та вернулися тумани,
Задощило в небесах,-
І ми знову у пошані,
Знов нас носять на руках".

І прийшли тоді до згоди
Парасолі і плащі,
Що найбільша насолода –
Це коли ідуть дощі.

А.Качан

***

Вітер взяв сопілку в руки:
— Ду-ду-ду!
Хто зі мною потанцює
У саду?
Захиталися жоржини:
— Може, й ми!
Тільки ти нас над землею підійми!
— Шкода часу,— вітер каже,—
Підіймать!
Видно, вам не доведеться танцювать!
Тут як зірвуться листочки із дубка,
Із вербички, із берези,
Із кленка,— хто червоний, хто жовтавий,
Хто рудий, а хто трішечки зелений —
Молодий.
Як закрутяться у танці
Угорі! І низенько над землею,
У дворі. Вітер кинувся за ними:
— Ой, ду-ду!
От хто вміє танцювати
до ладу!

К. Перелісна

***

Восени врожай збирають
На городах і в садках.
Груші, яблука звисають
На тонесеньких гілках.

В лісі білочка руденька
Під пеньком знайшла грибок.
Ухопила — та хутенько
Заховала в теремок.

Г. Шевчук

***

Що несе на спинці
Спритний їжачок?
Він несе на спинці
Золотий листок.

Що несе на спинці
В дощик і сльоту?
Він несе на спинці
Осінь золоту.

Г. Усач

***

Вовк осінньою порою
Примостився під сосною –
Шиє валянки вовчисько,
Бурмотить: "Зима вже близько.
Шубу теплу власну маю,
Лапи в валянки сховаю.
Ще пошию рукавиці
Вовченятам і вовчиці".

М. Тарасич

***

Листячко дубове,
Листячко кленове
Жовкне і спадає
Тихо із гілок.
Вітер позіхає,
В купу їх згортає
Попід білу хату
Та на моріжок.
Айстри похилились,
Ніби потомились —
Сонечка немає,
Спатоньки пора!
А красольки в'ялі
До землі припали.
Наче під листочком
Вітер догоря.

К. Перелісна

***

Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стелить сад,
За моря в краї далекі
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори,
Ходить осінь листопадом,
Жовте листя стелить садом.

А. Житкевич

***

Осінь, ліс зашелестів,
Опадає листя.
Ліс накинув кожушок
Золотистий.
Відлітають вже птахи,
І пісень не чути
Забуваються стежки
В ліс забутий.

М. Трохим

***

Знову я дивлюсь в віконце:
Он за ліс заходить сонце.
В лісі ходить хитрий лис...
"Мамо, що це, подивись?

Вчора ліс ще був зеленим
А сьогодні... онде клени
Червоніють, мов вітрила,
І берізка пожовтіла".

"Як красиво, — каже мама, -
Це віконце — наче рама,
А від сонця подарунок —
Панни Осені малюнок".

О. Роговенко

***

Непомітно з’явилася осінь –
День коротшим стає щодоби.
Глянь, берізки – уже златокосі,
І в дубів багряніють чуби.

Вже у теплі краї відлетіли
Сонцелюби – дзвінкі журавлі,
Не страшні їм тепер заметілі
На далекій південній землі.

В. Бичко

***

Осінь, осінь... Лист жовтіє.
З неба часом дощик сіє.
Червонясте, золотисте
Опадає з кленів листя.
Діти ті листки збирають,
У книжки їх закладають.
Наче човники, рікою
Їх пускають за водою.
З них плетуть вінки барвисті —
Червонясті, золотисті.

І. Блажкевич

***

Осінній дощик дрібно плаче,
І листячко жовтогаряче
З дерев поволі опадає,
Лиш клен рудий горить-палає.

Дарує нам барвиста осінь
Буяння фарб і неба просинь:
Ранкові прохолодні роси,
Верби старої жовті коси,

Багрянець лісу світанковий,
Пташиний щебет загадковий
І павутиння візерунки —
Це щедрі осені дарунки.

Т. Корольова

***

Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі,
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.
І від краю і до краю,
Від двора і до двора
Золотого урожаю
Знов до нас прийшла пора.

О. Бродський

***

Коли вона загляне в сад —
Наллється соком виноград,
І різні яблука ренет
Солодкі стануть, наче мед.
Коли огляне баштани —
Надмуться гордо кавуни,
І запишається в хустках
Товста капуста на грядках.
Як помандрує по гаях
З чарівним пензлем у руках —
Все розмалює на путі,
Берези стануть золоті!
І ми її уклінно просим: —
Заходь у гості, щедра осінь!

І. Кульська

***

Одна - велика диня,
А он два буряки,
Три баклажани сині,
Чотири огірки.

А далі теж не пусто:
Червоних п’ять перчин,
Шість качанів капусти,
Солодких сім морквин.

Ще далі поглядімо,
Що осінь принесла,
Анумо полічімо
Останні три числа:

Це - помідорів вісім
Та дев’ять картоплин,
А у вінку повисли
Аж десять цибулин.

А. Королів

***

Осінню дмухнуло,—
Висохли квіточки,
Хмуро, безпритульно
Глянули садочки.
Жовкне і травиця.
Така її доля,
Хіба зелениться
Хлібець серед поля.
Хмара небо криє,
Сонечко не блисне,
Вітер вовком виє,
Дощ потоком висне.
Швидко погнав води
Струмок бистрохвильний;
Пташка від негоди
Подалася в вирій.

П. Грабовський

Красивые стихи про осень

Осень наступила,
Высохли цветы,
И глядят уныло
Голые кусты.

Вянет и желтеет
Травка на лугах,
Только зеленеет
Озимь на полях.

Туча небо кроет,
Солнце не блестит,
Ветер в поле воет,
Дождик моросит..

Зашумели воды
Быстрого ручья,
Птички улетели
В теплые края.

А.Плещеев

Ранее мы рассказывали о том, когда и сколько отдыхают дети на осенних каникулах.

ЧИТАЙ ТАКЖЕ: