Две трети украинцев называют своим родным языком украинский, но только 55% людей говорят дома на украинском. Это означает, что примерно 4 млн - 5 млн наших граждан не говорят на языке, который они считают родным.
Эксперты Киевского международного института социологии утверждают, что на суржике общаются и пишут от 5 млн до 8 млн человек).
Мы пообщались с известными украинцами, которым совсем не чужды вопросы языка.
- Оля Цибульская (певица, ведущая):
Коли я приїхала більше 10 років тому в Київ із Західної України, з маленького міста Радивилів, то говорити українською, так як я розмовляла, і думати – це було село. При чому, в найгіршому розумінні цього слова. І це було дуже не модним і не сучасним, якимось олд-скулом. Дуже довго в Україні українське сприймали, як провінційне в найгіршому значенні цього слова. Сьогодні багато хто підлаштовується під події. В принципі, їх можна зрозуміти, тому що кожен хоче заробити копійку і кожен хоче бути актуальним, сучасним. І зараз, особливо з 2014-го року, коли, на жаль, до нас цей ренесанс в шоу-бізнесі прийшов через війну, всі звертатися до української мови, навіть ходити займатися, вчити її на курсах і намагатися в кадрі розмовляти українською. Для мене це завжди було природнім процесом, і мені приємно, що українська з’являється дедалі більше. Якою ціною – мене це лякає. Я б дуже хотіла, щоб українець перестав себе соромитися, щоб у нас цей процес самоідентифікації швидше відбувся. Наша Україна — ще дуже молода країна, і я думаю, що далі буде тільки краще. Я хочу, щоб українці у всьому світі розуміли, що бути українцем – це не спати на салі, це не носити труси з вишиванкою, це не фарбувати тин у жовто-блакитний колір, це не кричати "Слава Україні" на кожному повороті. Це — бути відкритим до світу, знати свою мову, шанувати своє минуле, дивитися стрімко у майбутнє, обмінюватися інформацією, бути максимально комунікабельним і показувати якраз, що ми вміємо бути сучасними і дивимося далеко вперед.
- Маша Себова (видеоблогер, путешественница):
Я много путешествую и посетила уже 34 страны мира, часто останавливаюсь в хостелах и много времени стою во всевозможных туристических очередях, чтобы снять интересные штуки для своего тревел-влога, поэтому сталкиваюсь с большим количеством туристов и местных жителей. И каждый раз, когда я знакомлюсь с людьми в путешествиях, они хотят узнать какие-то базовые слова на украинском языке. И я всегда стараюсь научить их хотя бы нескольким фразам, совсем недавно я была в Вене и в очереди к оперному театру со мной познакомилась девочка из Кореи, она попросила научить ее чему-то на украинском, я попросила ее повторить: "доброго дня", "лелека" и знаете что? У нее очень хорошо получалось, ее произношение меня покорило, особенно ей понравилось слово "лелека". Похожая история у меня была и с девочкой из Малайзии, ей тоже очень понравился украинский. Так вот я путешествую и учу украинскому иностранцев в очередях к памятникам по всему миру. В путешествиях со мной всегда не только камера, но и родной язык.
- Ольга Кучер (телеведущая):
Я в побуті розмовляю "суржиком". Балакаю. Так балакала моя мама. Балакала моя бабуся. Балакає вся моя рідня. Ми родом із Київщини, якщо точніше, то з лівого берега. Вплив тут російської мови формувався сотнями років. Саме по нас ніби проходить межа між тими, хто говорить суто російською і тими, хто говорить суто українською. Ще в школі на мене часто злився батько, коли я пробувала говорити українською. Саме розмовляла, а не балакала. Бо ніби була не собою. Говорила надто чисто, надто рафіновано. Мені знадобилося дуже багато років, аби не соромитися цього. Аби не соромитися говорити українською. Використовувати слова “на кшталт”, “тим паче”, “неабияк”, “між іншим”, “цілком”. Ці крихітки обрамлюють твою мову. Вони просочуються у неї і роблять її живою. Це солодко і гордо. Говорити українською. Проте мені це довелося усвідомити вже дорослою. Уявляю, ЯК би я щебетала, якби з дитинства навколо мене розмовляли, а не балакали. Адже мова – це певний індикатор. Провідник. Це те, що поєднує тебе несвідомо з іншими. У турецькому готелі на морі, де українці спеціально говорять українською, аби їх відрізняли від росіян. Чи на футбольному матчі, де фани співають разом гімн України. Чи будь-де за кордоном, де ти почуєш рідну мову. Але, водночас, українцем тебе робить не мова. А те – чи любиш ти країну, в якій живеш. Українець – це не обов’язково той, хто говорить українською. Можна і російською, будь ласка. Зрештою, мову можна вивчити. А от примусити полюбити свою країну – навряд чи.
ЧИТАЙ ТАКЖЕ:
- Ольга Руднева (исполнительный директор Фонда Елены Пинчук):
Однажды я написала пост о своем отношении к украинскому языку, после чего мне написала девушка и пригласила меня на курсы украинского, к тому же совершенно бесплатно. Я немного затормозила, поскольку именно таких последствия не ожидала. Но так работает секта украинского языка. Девушка была очень настойчива, и уже через неделю я посетила первое занятие “солов’їної”, после этого была неделю общения исключительно на украинском и наши уроки по скайпу раз в неделю. Было ли сложно? Да, сначала постоянно выпрыгивали английские слова, я не могла слышать себя со стороны и безумно уставала от общения на украинском. Мне казалось, что все вокруг намеренно переходят со мной на русский, и я никогда в жизни не смогу удачно пошутить на украинском. Это все началось два года назад. Я до сих пор учу украинский, но уже гораздо увереннее пишу, выступаю и даже общаюсь с подругами на украинском. Я бесконечно благодарна, что в тот момент меня подтолкнули к изучению языка. Я мечтаю, чтобы такие же возможности имели все украинцы.
- Алина Мысечко (телеведущая, преподаватель):
У мене в родині спілкувалися і російською, і українською. У школі я вирішила, що украінська мені милозвучніша і рідніша. І що хочу говорити саме цією мовою. Спочатку було дуже важко, бо люди надміру звертали увагу, коли чули українську. Часто запитували, звідки приїхала. Щоразу доводилося пояснювати, що я киянка і мені просто подобається говорити рідною мовою. Відчувався комплекс меншовартості українців, які боялися, що коли говоритимеш українською, усі подумюать, що ти не класний. Але чому тоді французи говорять французькою, а не португальською? Німці німецькою, іспанці іспанською, італійці італійською, а українці не можуть говорити украінською? Абсурд! Мова - наша самоідентифікація. На щастя, за ці кілька десятків років усе змінилося і люди з позитивом сприймають рідну мову. А дехто каже "поговори українською, так гарно слова звучать". Це так круто, нарешті ми почали сприймати рідну мову. Гарній українській я зобов‘язана тим, що стала журналістом і ведучою. Адже взяла участь у міжнарожному симпозіумі з українськоі мови і, як переможець, автоматом була зарахована до Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка. Зараз викладаю тут і навчаю студентів правильній вимові ведучих. Від чого кайфую. І ще дуже корисно знати українську, коли ти за кордоном. Тоді можна легко ідентифікувати себе від решти російськомовних націй, які перуть труси в басейнах і п’ють до ранку. Крім того, якщо я не хочу, щоб мене розуміли, говорю у туристичних районах українською. Словом, одні плюси.
- Елена Осипчук (директор по коммуникациям сети АЗК “WOG”):
Мой родной язык - украинский. Общаюсь на нем в основном на работе, хотя дома с ребенком с самого его рождения тоже общаюсь на украинском. Муж общается на русском, но это не мешает в домашнем общении, потому что, я считаю, что так ребенок сразу учит два языка. Я убеждена, что абсолютно каждый украинец, который живет в Украине или за ее пределами, должен владеть родным языком, особенно это касается госслужащих. И я лично поддерживаю введение языковых квот для контента в Украине, потому что именно это дает возможность появится украинским музыкальным группам, певцам и сценаристам. Особая радость - это озвучивание фильмов в кинотеатрах. Мне по душе, когда я смотрю фильмы, дублированные на украинском. Так он мне представляется более наполненной, чем оригинал.
Чтобы каждый украинец смог легко, доступно и бесплатно выучить родной язык, Украинская Биржа Благотворительности вместе с LINGVA SKILLS и украинским Институтом Будущего запустили проект, который позволит создать онлайн-платформу для всех желающих усовершенствовать уровень владения украинским языком, прежде всего для государственных служащих, преподавателей, русскоязычных граждан Украины, в том числе для переселенцев и тех, кто находится на оккупированных территориях.
Инструмент использует инновационные учебные методики и IT-технологии и будет доступен 24/7 в любой точке мира. Таким образом этот проект станет не только массовым национальным образовательным проектом, который в короткие сроки решает острый вопрос овладения украинским языком и позволяет избавиться от суржика.
Поддержать проект очень просто: достаточно отправить благотворительную СМС на номер 88002 - это 10 гривен с вашего мобильного счета, которые помогут изменить страну к лучшему. Это инвестиция в страну, где всем нам жить.
Напомним, недавно Кабинет министров Украины утвердил изменения в новое украинское правописание.
ЧИТАЙ ТАКЖЕ: