Фіналістка шоу "Від пацанки до панянки": Не очікувала побачити п'яних дівчат

16 листопада – фінал другого сезону "Від пацанки до панянки". До нього дійшли не всі. А тим, хто ввійшов до п'ятірки найсильніших, було зовсім складно – надто непрості характери. Іноді – надто нестерпні.

Дуже багатьом не сподобалися нетерпимість і безапеляційність спортсменки-гандболістки Алли Луценко. А їй, у свою чергу, не подобалися награність і неправда з боку інших учасниць.

Чемпіонка України та кандидат у майстри спорту, вона навіть зі спорту пішла, бо не зійшлася характером із тренером…

- Алло, які в тебе були перші враження від дівчат-учасниць? Що ти відчувала, коли вас усіх зібрали в автобусі?

- Я, чесно кажучи, зовсім не очікувала побачити щонайменше п'яних дівчат. Думала, вони будуть хоч би тверезі (сміється). Я зайшла і трохи злякалася, бо в моєму оточенні загалом подібних людей було небагато. А тут такий гамір!

Я так розумію, вони вже всі були знайомі між собою. Я зайшла в автобус остання, сіла біля Комарової – наче відчувала, біля кого треба сідати (сміється). Але вже ввечері, коли ми всі перезнайомились, я зрозуміла, що дівчата загалом нормальні.

- Хто твій фаворит серед викладачів школи і чому?

- Так нечесно. Я всіх їх дуже люблю. Усі троє дуже для мене близькі люди і я їх дуже поважаю. Я не можу виділити когось одного.

- Після проекту спілкуєтеся з викладачами?

- Так, звісно, ми на зв'язку, підтримуємо стосунки. Тим паче завдяки директорові Школи справжньої Леді Наталі Адаменко я вступила до інституту. Тобто ми не згубилися. Завжди на зв'язку.

- Що тобі найбільше подобалося на проекті?

- Мені подобався режим. Я як спортсмен люблю такий порядок – уранці прокинутись, піти на зарядку… Мені подобалися цікаві уроки, мені подобалося це відчуття незнання, куди мене везуть, що зараз буде за предмет.

І доволі тісне коло спілкування з дівчатами. Цікаві уроки, цікаві знайомства. Загалом весь проект – це були найкращі 10 тижнів у моєму житті.

- А що найбільше не сподобалося?

- Те, що я там захворіла. Відчуття цього свербежу по тілу. Загалом я не можу сказати, що на проекті було щось таке, що виводило мене з себе. Ні, такого не було.

- А чим ти зараз, після проекту, займаєшся?

- Я вступила до Київського гуманітарного інституту на факультет менеджменту. Мене, щоправда, відрахували зі 4-го курсу, але я планую поновитися наступного року. Я зараз в активному пошуку роботи. Поки сиджу вдома і готуюся до сесії через кілька тижнів.

- Із ким із пацанок ти зараз найбільше спілкуєшся?

- Із Комаровою. Якийсь час ми жили з нею в одній квартирі після проекту. Вона до мене їздила до Одеси в гості. Й інші теж приїжджали – і Лена, і Духлій. Але найтісніший зв'язок у мене з Комаровою.

- У тебе дуже цікаве тату на руці. Що воно означає?

- Якогось особливого значеннєвого навантаження воно в собі не несе. Я просто 10 років займалася гандболом і грала під 13-м номером. Це число супроводжує мене в житті. І різні історії в мене були пов'язані з ним. Тому в мене просто римська "13".

- Це якось впливає на твоє життя?

- На моє життя впливає тільки тим, що я постійно чую запитання: "А що це означає?" Тільки на дебільні запитання доводиться відповідати. Що означає моє татуювання? Воно означає "13". Зазвичай перепитують: "А що це, 21? ХХІ століття? 8? 5?" Ще доводиться людям пояснювати, що це "13". Тобто я десь навіть учу людей римських цифр. Несу благо в маси.

- У тебе є слабості?

- Я боюся собак. У мене ноги підкошуються, коли бачу собак. Люблю солодке – це моя слабість. Боюся старих бабусь. Вони страшні, нагадують мені якихось відьом. Днями я бачила в метро дуже страшну волосату бабусю. Вона була дуже страшна! Я була впевнена, що це чоловік…

- Твоє головне досягнення в житті?

- Я вважаю, що досягнення – вирости в сім’ї, де мене виховала бабуся. Хоча те, що я бачила у своєму дитинстві, викликає в мене не найприємніші спогади. І попри все я навчалася в інституті, закінчила школу, я кандидат у майстри спорту, чемпіон України.

Я вважаю, що це – мої достоїнства. Що я займалася гандболом, а не курила траву, як багато знайомих із мого двору. Не стала наркоманкою. Я вважаю, що кандидат у майстри спорту – це вже досягнення.

- А найбільша невдача?

- Дякувати Богові, поки такого не було, щоб я розчарувалася в чомусь і зрозуміла, що все це крах. Такого, слава Богу, не було. Ні, одна з найбільших моїх невдач – але це більше невезіння, що я постійно щось гублю. Я постійно гублю телефони, гаманці. Це щось пороблено (сміється).

- Чи є тебе той, задля кого ти стала панянкою?

- Ні, це було тільки задля себе. Не задля когось. Я взагалі не така людина, щоб іти на якісь кардинальні зміни заради когось. Насамперед завжди для себе.

Читай також

Дивися, як змінилися учасниці шоу "Від пацанки до панянки – 2" після зйомок

Учасниця шоу "Від пацанки до панянки": Я й літак поведу, якщо дадуть!

Хто стане героєм шоу "Холостяк-2"

Шоу «Холостяк»: життя героїв після шоу

Знайди свою половинку на love.tochka.net