Народні та традиційні методи в боротьбі з екземою

Екзема - гостре або хронічне не інфекційне запальне захворювання шкіри, що має алергічну природу, проявляється у вигляді різноманітних висипань на шкірі, іноді з печінням, свербінням і схильністю до рецидивів. Назву хвороба отримала через запалення у вигляді бульбашок, схожих на бульбашки киплячої води ("eczeo", грец. - "скипати") - екзематозні пухирці.

Екзема виникає як прояв порушень у роботі трьох систем організму: нервової, імунної, ендокринної. Часто екзема є сигналом при захворюваннях шлунково-кишкового тракту: холециститах, гастритах зі зміною кислотності шлунка, ентероколітах, хронічних запорах і наявності глистової інвазії в організмі.

Причини появи екземи

Всі причини, з яких виникає екзема, умовно можна розділити на зовнішні (ендогенні) і внутрішні (екзогенні). У зв'язку з тим, що захворювання має алергічний характер, до частіших причин появи екземи на руках зараховують вплив саме екзогенних алергенів. До них належать:

Хімічні та рослинні барвники для одягу.
Харчові барвники та консерванти.
Хімічні речовини й ароматичні добавки в засобах побутової хімії.
Вироби з гуми - рукавички, взуття та шкіряні вироби з додаванням гуми.
Консерванти та барвники в косметиці. Особливо це стосується лаків для нігтів і волосся - якщо в родині чутливість шкіри успадковується, то екзема може з'явитися не тільки у тієї людини, яка користується цими засобами. Захворіти можуть усі родичі, які проживають на одній території.
Парафенілендіамін - це компонент, який входить до фарби для волосся. Екзема на голові найчастіше виникає саме через нього.
Ювелірні вироби. Причому камені алергію не викликають. Тільки метали - золото, срібло, платина. Іноді екзема виникає в результаті алергічної реакції не на сам метал, а на його покриття - суміші недорогоцінних металів і хімічних речовин.
Біжутерія та аксесуари - годинник, окуляри.
Лікарські препарати.
Рослини і шерсть домашніх тварин.
Пил.
Укуси комах.
Грибкові інфекції.
Продукти харчування.
Лаки, фарби, будівельні матеріали.
Нерідко екзема виникає як реакція на сонячне світло або холод.

Ендогенні (внутрішні) причини виникнення екземи.

Мікроби в осередках інфекції - в мигдалинах при ангіні, в каріозних зубах, в ранах, що загоюються.
Захворювання, викликані глистами.
Порушення в роботі ендокринної системі - цукровий діабет, тиреотоксикоз, порушення вироблення гормонів надниркових залоз.

І все-таки ключовим механізмом, що запускає екзему, є алергічна реакція.

У сучасній медицині алергічні процеси пояснюються як патологічна імунна реакція, що супроводжується пошкодженням і запаленням тканин організму, тому в патогенезі екзематозного процесу основне значення приділяють різним імунним дефектам. Відомо, що у хворих екземою виражена дісгаммаглобулінемія (надлишок IgG, IgE і дефіцит IgM), зменшено число функціонально активних Т-лімфоцитів, знижена загальна кількість Т-клітин, змінено співвідношення хелперних і супресорних субпопуляцій клітин імунітету, тому кількість В-лімфоцитів збільшена. Найбільш виражене порушення імунної відповіді виявляється у хворих, носіїв ізоантигенів А, М, N і резусу D+.

Слабкість імунітету проявляється в ігноруванні або занадто сильній відповіді на наявність постійних мікробних і бактеріальних антигенів з формуванням хронічного повторюваного запалення в шкірі. Разом із тим існує розуміння екземи і як нейрогенного захворювання, що виникає під впливом нервового перенапруження і стресу.

Класифікація і види екземи

Оскільки виникненню екземи сприяє безліч факторів, виділяють кілька видів екземи залежно від причини, розташування уражених ділянок і характеру проявів захворювання.

ЧИТАЙ: Чим годувати алергіка

Справжня або ідіопатична екзема - процес захворювання починається гостро з виникненням везикул із серозним вмістом. Уражена шкіра червоніє, з'являються дрібні тріщини, свербіж. Якщо захворювання переходить у хронічну форму, набряк збільшується, і на місці дрібних ерозій виникають тріщинки. Гострий початок процесу поступово переходить у хронічний перебіг, який може тривати роками.

Дисгідротична є різновидом істинної. Висип з'являється на бічній поверхні пальців рук і ніг, на долонях і на підошвах. Він обов'язково хронічний, а свербіж і печіння сильніше, ніж при звичайній екземі.

Мікробна екзема розвивається, коли причиною захворювання є стафілококи або стрептококи, навколо і поверх інфікованих ран, подряпин, саден, трофічних виразок. Шкіра покривається гнійними кірочками. Цей вид екземи частіше буває на ногах. Виділяють кілька форм мікробної екземи: нуммулярна; варикозна; посттравматична; сікозиформна; екзема сосків.

Мікотична (грибкова) екзема виникає, коли відбувається ураження шкіри грибком. Найчастіше вона виникає в районі нігтів і пальців ніг. Це та сама інфекційна екзема, якою всі так бояться заразитися. Грибкова екзема сама по собі не заразна. Людина може тільки підхопити грибок, який може викликати, а може і не викликати екзему.

Себорейна екзема виникає при порушенні роботи сальних залоз. Вона розвивається там, де їх найбільше: на голові, між лопатками, під колінами, на лобі. Вогнища запалення жовті або жовто-бурі. Вони представлені у вигляді бляшок або лусочок, які складаються в різні візерунки.

Професійна екзема виникає в результаті довгого контакту з агентом, що подразнює шкіру. Екзема може проявитися на будь-якій відкритій у процесі роботи ділянці шкіри після одиничного або тривалого впливу. Ознаки у неї такі ж, як і в істинної екземи.

Розрізняють два типи екземи за характером висипань:

Суха екзема - характеризується сухістю шкіри, появою тріщин, почервонінням, лущенням, сверблячкою. Локалізується на руках і ногах.

Мокнуча екзема - характеризується сильним почервонінням шкіри, висипом з дрібних бульбашок або мокрою плямою. Проявляється на голові під волоссям, на внутрішній стороні ліктів і колін і на грудях. Супроводжується сильним свербінням, печінням.

Симптоми екземи

Основним симптомом екземи є висип. Дратівливе відчуття печіння та свербежу виникає незалежно від виду захворювання. Якщо екзема суха, бульбашки з рідиною не мають з'являтися. Для сухої екземи також характерна дуже суха шкіра.

Якщо видно маленькі бульбашки, то це мокнуча екзема. Якщо її не лікувати, через якийсь час частина бульбашок перетворюється на вузлики з гноєм. Лусочки і гнійні виразки - також ознаки екземи.

Діагностика екземи

Діагноз гострої екземи ставлять на підставі її особливостей. Екзема є одним із найбільш поширених захворювань шкірних покривів з важкою і рідкісною діагностикою етіологічного фактора. Запальні зміни при гострій екземі поширюються на сусідні ділянки. Це поліморфне захворювання, тобто на ураженій ділянці локалізується кілька стадій її розвитку. Гострий перебіг екземи нерідко швидко купірується без лікування, але також можуть траплятися форми, що важко піддаються лікуванню. Вона часто після лікування може давати рецидиви. Переважним клінічним симптомом є свербіж, і тільки в мокнучі стадії починають переважати больові симптоми.

Іноді можна швидко діагностувати причину екземи в лабораторії, а іноді процес тривалий і безрезультатний.

У кожному разі знадобиться або здати кров на аллергопанель або зробити алергопроби на шкірі. І в тому, і в іншому випадку будуть шукати викликають таку реакцію алергени і поставлять діагноз - це найшвидший спосіб дізнатися причину екземи, а, значить, і усунути її.

Лікування екземи

Загальні рекомендації для лікування екземи:

Обов'язкові консультації з лікарем. Екзема - захворювання, котре хоч і має загальні особливості, носить індивідуальний характер, тому і курс лікування має проходити під наглядом лікаря.

Суттєве значення має раціональний здоровий режим життя і харчування.

Дотримання гігієни при всіх формах екземи. Але при великих вогнищах поразки прийняття ванни та душу слід тимчасово скасувати. Профілактичні ванни з настоями ромашки, дубової кори тощо мають благотворний вплив, заспокоюючи свербіж.

Протипоказаний одяг із вовни та синтетики.

Слід виключити використання побутової хімії.

Лікарська терапія включає в себе:

1. Гормони - у вигляді мазей;

2. Антибактеріальні або протигрибкові мазі;

3. Заспокійливі препарати;

4. Вітамінні комплекси;

5. Антигістамінні засоби;

6. Імуномодулятори.

Людям з генетичною схильністю до алергічних захворювань потрібна спеціальна дієта при екземі. Вона матиме свої особливості в кожному конкретному випадку, але найчастіше в раціоні мають бути відсутні:

Гострі страви;

Копчені страви;

Алкоголь;

Консервовані продукти, соління;

Кава.

Максимально слід обмежити вживання:

Кухонної солі;
Цитрусових;
Солодощів і хлібобулочних виробів;
Чаю;

При екземі призначається переважно молочно-рослинна дієта.

Готувати їжу найкраще на пару або варити її.

Народні методи лікування екземи

Народні методи боротьби з екземою застосовуються в комплексному лікуванні захворювання разом із рекомендаціями лікаря і дуже бажано під його контролем. Вони допомагають зняти запалення в осередках захворювання і загоюють рани на шкірі, а також прискорюють процес відновлення. При сухій екземі народні способи лікування зволожують і пом'якшують шкіру.

З листка каланхое вичавлюють сік і змочують ним марлю. Такий компрес накладається на мокнучу ділянку шкіри.

Мазь на жировій основі готують у співвідношенні 70% дитячого крему на 40% ялицевої олії. Дитячий крем можна замінювати несолоним свинячим салом, гусячим або борсучим жиром. Добре розмішавши суміш, її накладають на хворі місця.

Суха трава солодки і морська сіль беруться в рівних частинах і подрібнюються. Отриманий засіб викладають на уражені ділянки шкіри і прибинтовують. Пов'язку носять протягом години. Після закінчення цього часу пов'язку знімають, а залишки суміші змивають яблучним оцтом.

Морську сіль просто розводять у воді і парять кінцівки. Результат буде помітний уже через декілька процедур.

Свіжу сметану або вершки, взяті в кількості 100 г, ретельно перемішують з 1/3 чайної ложки мідного купоросу. За 2 години до сну отриманий засіб тонким шаром наносять на хвору шкіру. Витримавши 30 хвилин, все змивають.

ЧИТАЙ: Як лікувати вітрянку

Мідний купорос, взятий на кінчику ножа, розводять у склянці кип'яченої води. Вона має набути легкого блакитного відтінку. Нею і змочують хворі місця. Потім, коли ранки почнуть підсихати, їх змащують олією білої лілії. Якщо не вдасться дістати лілейну олію, її можна замінити обліпиховою або соняшниковою. Виконуючи процедуру 1 раз на день, вже через тиждень можна побачити результат лікування.

При ураженні екземою повік протягом місяця 2 рази на день (за сніданком і вечерею) вживають по 1 столовій ложці кукурудзяної олії. Таким простим способом буде переможена суха екзема, яка супроводжується утворенням лусочкоподібних нашарувань шкіри.