Діти дуже часто, так само, як і дорослі, відчувають цілий ряд негативних емоцій, на прояв яких у нашому суспільстві часто накладаються певні заборони в першу чергу для убезпечення себе та оточуючення від некрасивості скандальної ситуації, яку завжди спричиняє бурхливий прояв як позитивних, так негативних почуттів.
- ЧИТАЙ: Як правильно карати дитину
Таким чином, ми з дитинства вчимо наших дітей, що негарно кричати, плакати, тупати ногами і падати на підлогу в місцях великих скупчень засуджуючих поглядів. Адже найчастіше маму чи бабусю (з татами і дідусями це, до речі, трапляється значно рідше, теж привід задуматися) лякає не те, що дитина впала на землю і кричить, а те, що всі на це дивляться і бачать, які вони не молодці . А бути не молодцем і дорослим у нас якось важкувато поки. У домашній обстановці мамі значно легше приборкати стан істерики неувагою (позбавити малюка глядача), але спробувати зробити це «на людях» зважиться далеко не кожна. Перекрити фонтан негативних емоцій таким же вибухом своїх неможливо, а вчинити правильно, але не завжди зрозуміло для оточуючих теж буває складно. У таких ситуаціях дуже важливо вибирати дитину, а не чужу бабусю, що злобно стоїть осторонь і сердито дивиться на вас із малюком, і її думки з цього приводу.
Існує думка, що якщо дитині дають таку можливість, то вона поводиться добре. Фокуси починаються саме від неможливості дитиною виконати вимоги і вихід за межі емоційних ресурсів.
Шукайте компроміс. З них складається все наше життя. Можна задушити криком, неувагою, соромом, підкупом чи погрозами, але тоді «рвоне» і вдруге, і втретє, тому що важливо зрозуміти причину і спробувати розібратися з нею - перезавантажити систему, щоб складні у ваших взаєминах вчинки не тиражувались, а, навпаки, зійшли нанівець.
Слід пам'ятати, що істерика може бути результатом втоми. Зміна обстановки, галасливі події, які порушують розпорядок дня, голод, утома - все це може стати причиною істерики. Тому не давайте малюкові втомлюватися настільки, стежте за його станом, заспокойте його, якщо він перезбуджений.
Крім того, дитина може вередувати і після хвороби, бо коли хворіла, отримувала більше уваги, їй намагалися догодити в всьому. Зараз же, одужавши, вона не отримує тієї уваги, на яке «розраховувала». Також буває і з народженням у родині когось молодшого.
Окремо варто відзначити, що деякі батьки дозволяють дивитися маленьким дітям телевізор і сидіти за комп'ютером необмежений час, що теж призводить до емоційної втоми, і, як наслідок, може наступити істерика.
- ЧИТАЙ: Як вкласти дитину спати
У кожній родині дитячі істерики і капризи проходить по-різному. У деяких - практично непомітно і безболісно, в деяких - затягуючись на тривалий час. Все залежить від поведінки не тільки дитини, але і самих батьків.
Бувають моменти, коли діти дійсно перевіряють вас на міцність. Буває потрібно поводитися жорстко, але пам'ятайте, що в корені будь-якого конфлікту найчастіше криється брак любові і розуміння. Не потурання та безкарності, а саме любові - суворої, уважної, що відповідає ситуації.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі (1)
Главное - не делать из каприза событие, после которого все бурно утешают и успокаивают ребенка, жалеют, и тем самым поощряют и дальше делать такие "представления". Ребенок привыкает к повышенному вниманию после "концертов" - и они становятся нормой жизни.
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)