TOCHKA.NET і forbeswoman розкажуть, як можна це зробити.
Кажуть, що після краху колоніальної системи Велика Британія перетворилася на націю крамарів, у такому випадку, післякризова Америка - на націю консультантів. Я знаю, про що кажу, я сама консультант. Дійшло до того, що як оплату за свої консультації я отримую консультації інших людей.
Жінки епохи Енн-Марі Слотер, Шеріл Сендберг і Марісси Майєр тонуть у морі порад, про які не просили. Сьогодні нам, звичайним жінкам, радять робити тембр голосу нижче, придушувати жіночі емоції, поводитися по-чоловічому, поводитися не по-чоловічому, займати краще місце за загальним столом, сильніше тиснути руку при зустрічі, просити про надбавку до зарплати (але ввічливо), приділяти більше уваги сім'ї, приділяти більше уваги соціальним мережам, вчитися грати в гольф, читати спортивні газети, покластися на Господа Бога, пам'ятати, що «на Бога надійся, а сам не зівай», підтримувати інших жінок, шукати підтримки, шукати наставників, хвалитися досягненнями (але залишатися скромною), діяти відповідно до стереотипів про жінок, але таємно грати за чоловічими правилами в гру під назвою «конкуренція». І Боже збав, ніколи не лаятися на людях.
Або от, наприклад: нещодавно одна з випускниць Прінстонського університету порадила студенткам робити те, що робили ще їхні бабусі - підшукувати собі чоловіка, який забезпечив би їм безбідне життя. І знайти його скоріше, ще до закінчення навчання.
Від великої кількості порад, часто - хороших, у мене, простої жінки, голова йде обертом. Мене іноді тягне накритися з головою ковдрою і прокинутися вранці з готовим планом життя, який підійде тільки мені. Тільки мені, а не середньостатистичній жінці - занадто повній або занадто худій, занадто напористій або занадто скромній, дуже жіночній або занадто грубій, занадто розумній або занадто дурній, занадто сміливій або занадто боязкій, такій, що забагато думає про сім'ю або занадто піклується про кар'єру.
Наша економіка влаштована так, що наверх пробиваються тільки найуспішніші люди. Але у спробах досягти успіху середній клас, що зменшується, не поспішає відкривати магазини: він зайнятий тим, що торгує порадами. І, за моїми спостереженнями, більшість цих порад призначені жінкам. Причому саме у жінок значно менше шансів застосувати їх на практиці, ніж у десятків тисяч чоловіків, по яких точно так само, як і по жінках, вдарила безлика і, за великим рахунком, ні в чому не винна «економіка».
Так що ж робити? А те, що жінки робили завжди. Ми приходимо одна одній на допомогу. Ми об'єднуємося. Ми намагаємося бути одна одній корисними.
У газеті Los Angeles Times з'явилася стаття про те, що роблять жінки, коли, здавалося б, усе втрачено: вони разом працюють і разом плачуть. Автор статті розповідає про тренера жіночої баскетбольної команди, Крістен Мур, яка нещодавно втратила чоловіка.
«У своєму напутті перед грою національного чемпіонату вона подякувала команді, що скупчилася навколо неї. Мур подякувала учасницям за те, що вони не дали згаснути її душі. За те, що прийшли підтримати на похороні. Що гралися з її маленькою дочкою в автобусі, поки їхали на черговий матч. Що ділили з нею горе і радість. Що терпіли напади її плачу від натовпу спогадів, апатію через страх перед майбутнім і раптові зникнення з тренувань, щоб посидіти з дитиною. «Дякую, що любите мене», - сказала вона.
До того моменту, коли Мур закінчила говорити, більшість гравців через сльози вже не могли бачити баскетбольний майданчик. Вони не могли зосередитися. Не могли рухатися. Не могли програти».
Хочете, я дам вам пораду, хоч ви її і не просили? Забудьте про поради. Пам'ятайте про те, що ви дійсно здатні робити кожного робочого дня, зі сльозами на очах і гордо піднятою головою. Перестаньте намагатися втиснути свою яскраву індивідуальність у вузькі рамки комерційної системи, створеної чоловіками.
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивися на головній сторінці жіночого порталу TOCHKA.NET
- усе для жіночої цікавості.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі