Якщо раптом ти посварилася з близькою людиною, знайомим, колегою або сусідом, tochka.net і forbeswoman пропонують тобі оригінальний спосіб, як можна помиритися. Спробуй застосувати його на практиці і перевірити, наскільки він дієвий.
«Не думаю, що можна змусити всіх людей любити одне одного, але я хотів би знищити ненависть між людьми...» - Айзек Азимов
Ці двоє живуть зовсім близько, але так далеко. Між ними - прірва нерозуміння, відчуження, міфів і ненависті.
Невже цим двом так і не судилося почути одне одного? Спробувати зрозуміти? Примиритися?
Адже обидва вони - цілком гідні люди. Просто на світ дивляться по-різному...
А давайте посадимо їх за один стіл, щоб вони спілкувалися. І нехай поблизу не буде ні телевізора, ні інтернету, ні інших звичних відволікаючих факторів. А їхнє спілкування триватиме стільки, скільки потрібно.
Якою мовою їм розмовляти? А взагалі, чи існує мова прийнятна для них обох? Така, що не містить взаємних образ і звинувачень? Якщо ні, тоді нехай краще малюють!
Дамо їм фарби: і не тільки чорні і білі, а й таких, щоби було безліч і різних відтінків.
Нехай намалюють, що для них є близьким. Але тільки те, що може об'єднати їх обох. І ніякої політики, та й історії має бути поменше. А ще нехай забудуть на певний час про всі свої нездійснені мрії та комплекси дитинства.
Ми не будемо їх обмежувати в територіях і нав'язувати їм свої релігійні уподобання. Нехай вони матимуть більше свободи і незалежності від чужих думок і дій.
От, якби ці двоє намалювали своїх дітей, сім'ю, будинок, траву, сонце і райдугу. А ще борщ, наприклад, або вишневий пиріг... А можливо, квітучу яблуню?
А потім нехай кожен намалює свою маму...
Будемо сподіватися, що у них все вийде, і кольори їх будуть яскравими і щирими. І не біда, що вони не художники. Їх серце і руки вміють творити дива.
Ми допоможемо їм розвісити малюнки на стінах кімнати. І вразимося разом їхній красі, самобутності й багатогранності. А ще взаємній надії обох на краще...
Чи мали ми гадку, що, будучи непримиренними опонентами, ці двоє намалюють щастя - звичайне, але таке довгоочікуване: дружну сім'ю, здорових дітей, благополучний дім, мирне небо і, звичайно ж, маму - молоду і радісну?..
І ось задоволеними вони залишають кімнату. Нехай обміняються своїм малюнками - просто так, на пам'ять про їхнє безмовне спілкування. А прийшовши додому, в свій світ звичних дратівливих факторів, вони закинуть їх куди подалі як непотрібну, порожню, дрібницю.
І як часто буває: зовсім несподівано малюнки знайдуться під час прибирання або ще колись. І тоді своїм серцем вони відчують, що щастя - звичайне і довгоочікуване - набагато ближче, ніж вони думали, а взаємна ненависть і відчуження - далекі і безглузді.
В той момент їхні руки потягнутися за фарбами - і не тільки чорними і білими, а за безліччю різних відтінків...
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого порталу tochka.net
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі (3)
Хорошие советы - большое спасибо автору) Стоит применить на практике)
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)однажды мне где-то встретилась такая фраза, что мол когда вы ссоритесь задайте себе вопрос-ты хочешь быть правым или счастливым!? так вот всегда выбераю быть счастливой и уступаю.
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)Уступать хорошо, безусловно, вот только не всегда.. Я учусь искать компромисс..
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)