В минулі вихідні відбулася новорічна зустріч жіночого клубу Silenza Club, де відомі self-made жінки ділилися корисними порадами, рекомендаціями та власним досвідом.
Редакція також вирішила поділитися з тобою ексклюзивним конспектом із зустрічі зі Світланою Мітрофановою - психологом, тренером міжнародного класу, експертом і love-coach проекту "Одруження наослiп" на телеканалі 1 + 1 "Любов до себе завжди взаємна".
Все, що сталося у вашому житті до цього моменту, позначилося на вашій здатності любити себе, хочете ви цього чи ні. Умови, в яких ви росли, люди, які вас оточували, всі події, як позитивні, так і негативні впливали на вас. Не плутайте любов до себе і самооцінку!
"Оцінювання себе" - це уявлення людини про свої переваги чи недоліки, чого вона заслуговує, що очікує за свої досягнення або промахи. Але самооцінка все ж вторинна. Адже найпершим джерелом любові або нелюбові до себе, "фундаментом самоприйняття" був психологічний стан батьків, їхня здатність любити безумовною любов'ю. І ця програма працює у нас довічно, тому що людина в будь-якому віці залишається дитиною своїх батьків. Навіть коли батьків вже немає на світі.
Дозвольте, я внесу деяку ясність у це непросте поняття - "любов до себе".
Якщо ви про себе дбаєте, але любові до себе немає, то це самообслуговування. Задовольняти свої потреби - не означає любити себе. Якщо ви у ставленні себе піднялися від мінуса до нуля, це ще не означає, що ви просунулися до плюса. Справа в тому, що у нас багато різних вигод, і гри в жертву обставин або інші сценарії, за якими ви живете, мають свої внутрішні вигоди.
Так, дитина влаштовує істерику, поки їй не куплять іграшку і припиняє плач, коли домагається свого. Це іграшка його заспокояла, чи він це зробив сам? Перерахуйте на папері повторювані сценарії вашого життя, і проаналізуйте, чому вони вам вигідні. Чесно зізнайтеся собі письмово. Папір все стерпить.
- Стосунки - як дзеркало.
Психіка так влаштована, що люди до оточуючих і до себе ставляться однаково. Любити себе - любити іншого, тому наші стосунки - це відображення нашої особистості. Яка особистість - така й любов. Людині, яка переживає почуття незадоволеності своїми стосунками з людьми, зі світом, слід зрозуміти, що, насправді вона знаходиться в конфлікті з самою собою. Людина не приймає себе, людина незадоволена собою, і тому висуває іншим людям претензії, по суті, такі ж, як до самого себе.
Іноді люди помилково думають, що любов до себе полягає в тому, щоб задовольняти лише свої потреби, забувши про обов'язки та інших людей. "Жити в своє задоволення", "про себе подумай", так, замикаючись тільки на собі, ми, врешті-решт, ускладнюємо і обідняємо своє власне життя. Любов до себе розвивається, відточується на досвіді любові до інших людей.
Варто навчитися відділяти людину від її поведінки. Зверніть увагу, що інших ми оцінюємо за вчинками, а себе - за намірами. Часто вигукуємо, захищаючись: "Але я ж хотів як краще!" Все, що звершилося - залишається в минулому. Особистість завжди зі знаком +, вчинки можуть бути різними.
Безглуздо відчайдушно звинувачувати себе, "посипати голову попелом". Якщо є можливість виправити помилки минулого, зробіть це. Якщо ні - прийміть себе з цим досвідом: "Так, я можу помилятися і даю собі на це право, але я вдосконалююсь, з кожним днем стаю кращою, при цьому я приймаю і люблю себе".
- Перестаньте скаржитися.
Скаржитися - це переживати свою безпорадність, жити за сценарієм жертви і заперечувати свою значимість. Попросити допомоги - нормально, а скаржитися - ні. Не соромтеся просити підтримки. Думки "впораюся сам" - прояв гордині. У Біблії написано: "Просіть, і дасться вам". Шукайте підтримки у друзів, близьких, зверніться до психолога, коучу.
- Відмовтеся від образ.
Ображатися - ознака психологічного інфантилізму, просто дитяча звичка. Ми самі занурюємо себе в образу, робимо собі погано, щоб на нас звернули увагу і дали нам те, що ми хочемо. А коли нам не дають, ми знову ображаємося, виходить замкнуте коло. У переносному значенні інфантилізм (як дитячість) - це прояв наївного підходу, а також невміння приймати своєчасно продумані рішення, небажання брати відповідальність. Можливо, пора подорослішати?
- Спокій, тільки спокій.
Емоції, які ми відчуваємо, зазвичай безпосередньо пов'язані з нашим ставленням до себе. Це нормально - відчувати емоції, які адекватні ситуації в сьогоденні. Тобто вони починаються з приводу, проходять якийсь шлях і закінчуються, коли завершений привід. Мій улюблений афоризм: "Навчишся володіти собою - навчишся володіти світом!". Ми не можемо контролювати зовнішні події, впливати на вибір людей.
Єдине, що ми можемо контролювати - це хід наших думок. Налаштуйтеся на краще! Пам'ятайте, ми бачимо те, що зазвичай хочемо бачити. Спочатку штучно у всьому шукайте позитив. Ставте собі запитання в різних ситуаціях: Що хорошого в цьому? Що мені подобається в собі? Що я можу зробити, щоб подобатися собі більше? Як я можу контролювати своє життя більше? Що потрібно, щоб моє життя приносило більше задоволення?
- Заведіть щоденник
Заведіть щоденник емоційного самоспостереження, в який кожен день записуйте по 10 пунктів: за що ви вдячні кожному дню? Подяка людям, що оточують вас, а також подяку собі. Багатьом потрібно вчитися і цьому, і іноді легше почати з того, щоб помічати достоїнства в оточуючих людях. Щодня записуйте по 10 нових своїх достоїнств і 10 достоїнств когось, з ким ви взаємодіяли протягом дня. Ви будете знати, що ви гідна людина, яка живе серед гідних людей. Тепер любити себе виявиться простіше.
- Любов до себе - мірило масштабу ваших цілей.
Якщо ви любите себе, ви повірите в себе, то поставите перед собою великі цілі виходячи з масштабу своєї особистості. У вас з'явиться максимум життя і план його реалізації, ви будете пишатися собою, знаючи, що ви цього варті. Пам'ятайте, всяка душа вимірюється величезністю свого прагнення.
Запишіть бачення свого щасливого майбутнього у ваш щоденник, використовуючи чарівне запитання: "як, якби все було можливо для мене?". Розробіть детальний покроковий план його реалізації. Вас буде підтримувати коучингове запитання: "Що я можу зробити сьогодні, щоб наблизитися до мети?", напишіть його і повісьте на холодильник або встановіть в якості заставки на свій смартфон. Нехай це будуть незначні кроки, але виконувати їх потрібно щодня.
- Хто в домі господар?
Скільки потрібно часу, щоб полюбити себе? А скільки потрібно часу, щоб включити світло в квартирі? У доброго господаря - одна секунда, щоб просто натиснути на вимикач. Так, потрібно позбутися від позиції жертви, розібратися з внутрішнім саботажником, зняти обмежуючі переконання і принципи, які працювали проти вас, викорінити шкідливі звички - роботи багато. Прийміть тверде рішення керувати своїм життям, бути її автором і прописати свій сценарій!
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі