Сьогодні, 13 листопада, у світі відзначають День доброти. Хоча всесвітнє свято відзначається лише 23 роки, добрі справи, які здійснюють люди сягають сивої давнини. Редакція tochka.net вирішила поспілкуватися з українськими волонтерками благодійної організації "Клуб Добродіїв" та з’ясувати, що мотивує їх опікуватися дітьми-сиротами та займатися волонтерством.
Марія Артеменко, засновниця та керівниця "Клубу Добродіїв"
Марія почала займатися волонтерською діяльністю ще під час навчання в університеті. Тоді дівчина долучилася до благодійного фотопроекту, кошти від якого мали передати онкохворим дітям. За два тижні до старту у організаторів сталися зміни і вони хотіли скасувати виставку. Проте вже було домовлено про локацію, тож Марія вирішила довести справу до кінця та зібрати кошти дітям. Після заходу вони повезли кошти у лікарню.
Коли я туди приїхала, я уперше поглянула в обличчя смерті, і зрозуміла, що наше життя доволі коротке, ніхто не знає, що буде завтра, тому треба максимально багато робити сьогодні, щоб прокидатися та засинати з думкою, що ти не даремно живеш у цьому світі. Саме тоді і почався мій довгий шлях у волонтерстві, у якому я вже понад 9 років. Я трансформувала своє бажання допомагати від пари годин волонтерства до заснування благодійної організації. Зараз я на волонтерських засадах є засновником та керівником "Клубу Добродіїв" — всеукраїнськой благодійної організації, головною нашою метою є допомога дітям-сиротам та дітям у складних життєвих обставинах. Ми прагнемо, щоб кожна дитина отримала шанс на успіх, незалежно від соціального статусу та матеріальних можливостей. Ми допомагаємо дітям через освіту, тому що віримо, що це краще, ніж привозити на день Святого Миколая кілограм цукерок.
"Клуб Добродіїв" реалізує багато проектів для розвитку дітей, освоєння або нових корисних навичок. Одним з них у 2019 році був курс фотографа Андрія Кузьміна. Двоє дівчаток з дитячого будинку сімейного типу родини Міщенко пройшли піврічне навчання, а в кінці навіть провели професійну фотосесію для акторів столичного театру.
Він проводить для нас уроки фотографії. Це моє найбільше захоплення!Спочатку Андрій перевіряє наше домашнє завдання, пояснює теорію, а далі ми практикуємось. Наприклад, намагаємось повторити світлини, які нам сподобались в інстаграмі. Фонд подарував нам професійну камеру, тож ми фотографуємо майже кожного дня. Найбільше я люблю знімати портрети, передавати емоції людей, їхній стан,
Я не можу сказати, що це робота. Так, ми дуже серйозно відносимося до діяльності "Клубу Добродіїв", але глобально для мене це дуже відповідальне хобі і мій внесок в розвиток країни та суспільства, без якого я б точно не змогла. Якщо говорити про те, що приносить задоволення, то звичайно це такі історії успіху дітей, розширення кругозору. Моя улюблена історія пов’язана з анкетуванням дітей. Ми регулярно їх проводимо та питаємо про їхні захоплення та мрії. І в деяких анкетах у відповідь на питання про те, ким вони хочуть стати, є відповіді – добродіями.
Дарія Варишко, супердобродійка
До "Клубу Добродіїв" Дар’я долучилася майже рік тому, а до цього періодично брала участь у різних благодійних проектах. У "Клубі Добродіїв" Дар’я є супердобродійкою, що означає, що вона опікується дитячим будинком. Вони регулярно відвідують дитячий будинок, спілкуються з дітьми, займаються з ними, грають у розвиваючі ігри. З добродіями діти можуть обговорити якісь питання, що їх хвилюють, котрі не можуть задати вихователям чи друзям.
Мені дуже подобається працювати з дітьми, це не завжди легко, вони як "маленькі дорослі", у них свої настрої, ти можеш приїхати до них, а вони без настрою, або втомлені, або ще щось. У багатьох людей є стереотипи щодо дітей з дитбудинків, і я, відвідуючи їх регулярно, розповідаю знайомим та тим хто цікавиться, що там є насправді та які там діти. Мені дуже подобається, коли у спілкуванні з дітьми я пропоную якісну альтернативу і це заходить дитині, вона починає цим цікавитися. Ще круто, що займаючись таким волонтерством, ти збираєш навколо себе таку бульбашку людей зі схожим світоглядом та цінностями, ти знаходиш друзів серед людей з такими ж поглядами на світ, як у тебе.
Ангеліна Ширій, супердобродійка
У "Клубі Добродіїв" Ангеліна вже два роки, до цього дівчина займалася благодійністю періодично, долучалася до цікавих їй проектів. Наразі Ангеліна є супердобродійкою та опікується дитячим дитбудинком "Надія".
Важке таке запитання, яке мене завжди ставить у ступор. У мене нещодавно колега запитав: "Навіщо ти це робиш?". Я не зрозуміла: "У сенсі? Тому що я можу". У мене взагалі не виникає питання, і не виникає такої реалії, що я взагалі це не буду робити. У мене є час, бажання допомагати, можливість і є люди, які потребують якоїсь допомоги. Ми як пазл склалися. Для мене це така ж сама щоденна робота, як після прокидання піти вмитися. Я думаю, якщо кожна людина кожного дня буде робити щось добре, то світ стане краще. І я впевнена, що кожна людина регулярно робить якісь невеликі добрі справи, просто вона може не віддавати собі в цьому звіт.
Коментарі