Жінки частіше "стресують" в реаліях пандемії: як це впливає на духовне і фізичне здоров'я?

Жінки значно частіше відчувають стрес ніж чоловіки: 82% проти 73%. Також, значно частіше, ніж інші вікові групи, відчуває стрес молодь: 86% проти 78% за вибіркою в цілому. Ця тенденція зберігається протягом останніх п’яти місяців. Такого висновку прийшла українська платформа для соціологічних опитувань Gradus Research, яка провела глобальне дослідження на тему стресу. Починаючи з травня 2020 року і до листопада, щомісяця компанія відслідковувала рівень стресу українців у нових реаліях і поділилась результатами з tochka.net.

Також було порівняно показники стресу усіх груп опитаних, починаючи з травня 2020 року. Загальний показник рівня стресу в жовтні є дуже високим і становить 78% зі 100%. Він залишається майже незмінним протягом 6 місяців. 

Останній сплеск рівня стресу відбувся у червні 2020. Тоді українці, у порівнянні з травнем 2020 року, стали в більшій мірі відчувати стрес, як у цілому, так і серед окремих цільових груп. Більший стрес стали відчувати жінки, люди у віці 45-60 років, а також жителі Північного регіону України.

Такі результати пов’язані перш за все з питаннями фінансів, скороченням заробітних плат, втратою робочих місць, родинними проблемами та страхом перед COVID-19.

“Жінки завжди більше переживають, це відображається як в контексті відповідей на соціально значущі теми, так і в загальній залученості у відповіді на болючі для суспільства питання. Крім того, коронакриза так чи інакше пов'язана зі здоров'ям, а саме жінка в українській сім'ї, найчастіше, піклується про здоров'я всіх її членів: і чоловіка, і батьків, і дітей. Ми бачимо різке зростання споживання продуктів, спрямованих на зміцнення імунітету. Це також є непрямим показником страху за благополуччя родини і готовність інвестувати в профілактику хвороб”, — зазначила Євгенія Близнюк, CEO & Founder компанії Gradus Research.

“Один з видів реакції на стрес, який зараз часто зустрічається в українців — апатія: вигорання, втрата інтересів, життєвої енергії та емоційних реакцій”, — розповіла Ірина Золотаревич, психолог, письменниця, екс-радник Прем'єр-міністра України, засновниця концепції “Масштаб особистості”. “Причини цього: малорухливий спосіб життя в умовах локдауна, недосип, сидяча робота, неякісне харчування, страхи.

3 головні рекомендації, як дати собі раду:

1. Задавати собі питання “Чого я хочу”? Через рік, через місяць і прямо зараз. Повертати тим самим інтерес до життя. Знаходити максимально конкретні відповіді: як я зрозумію, що це саме “воно”, коли отримаю це?
2. У будь-якій неприємній ситуації питати себе: "Окей, це важко, але які нові можливості мені відкриває ця трудність?”
3. Спілкуватися з енергійними людьми з високим рівнем інтересу до життя.

Спортивний дієтолог та засновниця Health is Wealth Оксана Соколова стверджує, що фізіологічно під стрес більше підпадають дівчата: “Такими є природні захисні механізми, плюс на жінках часто не тільки робота, а й дім, їжа, діти і особлива нова система освіти, при якій не знаєш, коли дитина може залишитися вдома”. 

Топ рекомендацій, як знизити рівень стресу:

• обов'язково лягати спати до 23:00;
• зменшити кількість споживання кофеїну, тому що він знижує рівень серотоніну в мозку, що призводить до дратівливості і швидкої втрати енергії. Також кофеїн підвищує рівень кортизолу, адреналіну і норадреналіну, що, в свою чергу, становить небезпеку для серцево-судинної системи. З цієї причини вранці каву пити не можна. Перенесіть першу чашку кави хоча б на 12-14 годин. А після 16:00 кофеїновмісткі напої взагалі не можна пити;
• прибрати або зменшити споживання швидких вуглеводів (солодкого), щоб не порушувати мікробіом в кишечнику;
• зменшити споживання алкоголю. Випили, розслабилися — і настрій краще. А головний біль і зневоднення організму — неприємні бонуси на ранок. Ці процеси безпосередньо впливають на настрій, самопочуття і здоров'я, а в довгостроковій перспективі призводять до депресії;
• прибрати з раціону і з життя фастфуди, смажену їжу, сосиски і ковбаси — доведено, що регулярне споживання цих продуктів в півтора рази підвищує можливість розвитку депресії і неминуче веде до ожиріння і гормонального дисбалансу;

• займатися спортом — під час тренувань в організмі виділяються ендорфіни (гормон щастя) і серотонін, який також відповідає за відчуття щастя і поліпшення самопочуття;
• при цьому не тренуватися ввечері, особливо після 20:00, тому що під час тренування виділяються і гормони стресу (в основному, адреналін і кортизол). Дуже важливо не “перегнути” з навантаженням, інакше ризикуємо викликати в організмі захисну реакцію - втому. Якщо обирати вечірнє тренування, то це може бути плавання, йога, розтяжка, танці;
• пити магній і добавки, які підвищують серотонін;
• налагодити харчування, включити в раціон продукти, що піднімають настрій — жирну морську рибу, всі види птиці, горіхи, зелені овочі і складні вуглеводи (цільнозерновий хліб, бурий нешліфований рис);
• не дивитися новини, зміцнювати імунітет і дихати свіжим повітрям.

Дізнайся, що потрібно їсти під час стресу, аби не погладшати.

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

• 6 речей, які відбуваються з нашим тілом через стрес
• Прокричи в телефон і тебе почують в Ісландії: як рада з туризму допомагає боротися зі стресом

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!