Дівчата та жінки у науці: чотири українські науковиці, які надихають

Обережно, після прочитання матеріалу ти можеш захотіти розв’язати пару рівнянь або нарешті розібратися з фотосинтезом

Ксенія Бреславська
Ксенія Бреславська
журналістка
11 лютого, 12:00
Твій вибір
Ексклюзив
Дівчата у науці © tochka.net

Сьогодні, 11 лютого, відзначається Міжнародний день жінок та дівчат у науці. Це свято відзначають лише з 2016 року, але воно має дуже важливе значення і для розвитку сучасної науки, і для участі у ній дівчат та жінок. Незважаючи на позитивні зміни у нашому суспільстві, дівчата та жінки досі відсторонені від участі у наукових процесах: жінки складають всього лише 30% дослідників у всьому світі. Міжнародний день жінок і дівчаток в науці, який щорічно відзначається 11 лютого, був прийнятий Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй для забезпечення повного і рівного доступу до науки для жінок і дівчаток і їх участі в ній.

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

Редакція tochka.net, ООН Жінки та благодійний проект STEM is FEM вирішили поспілкуватися з дівчатами, які займаються науковою діяльністю та доводять, що наука — це жіноча справа.

Українки в науці: як стали вченими і над чим працюють

Оксана Півень, біолог

вчені
Оксана Півень, біолог © особистий архів

З чого почалося захоплення наукою. Я не можу сказати, що з дитинства бачила себе тільки вченим, але мені подобалося вчитися, у мене було кілька улюблених предметів і до цього переліку входила біологія. Мабуть, осмислене бажання та бачення себе у науці прийшло вже після закінчення інституту. Я отримала освіту педагога з біології та географії у Мелітопольському державному педагогічному інституті. І одна з моїх викладачок запропонувала мені посаду лаборанта у герпетологічній лабораторії науково дослідницького інституту, який був створений при університеті. Тоді викладачка мені із захватом сказала: "Там люди займаються справжньою наукою. Ти побачиш, що це таке". Мене так захопило, як люди віддані своїй справі, наскільки вони закохані у свою роботу, як для них важливо зареєструвати поширення того чи іншого виду в певному ареалі України. Під час роботи там я трохи доторкнулася до генетики і тоді зрозуміла, що хочу займатися генетикою людини, у мене з’явилося бачення того, що я хочу робити. Тоді я пішла в аспірантуру. Так, власне і почалася моя наукова кар’єра.

Над якими проєктами працює. Наразі я працюю в інституті молекулярної біології і генетики, де я закінчила аспірантуру і отримала ступінь кандидата наук, я вже захистила і докторську, тобто я доктор біологічних наук, і останні більш ніж 10 років я працюю в галузі генетики серця. Якщо просто розповідати, то ми вивчаємо функції певних генів у серці за допомогою мишей. У нас дуже просунуті миші, апгрейнуті або біохакнуті, тому що в них є певні генетичні модифікації, які дають нам змогу вимкнути той ген, який ми вивчаємо, тільки у серці. Так ми досліджуємо зміни на рівні цілого організму: помре чи не помре миша, чи буде вона хворіти, що зміниться у метаболізмі, гемодинамічних показниках.

Чи є гендерна дискримінація у науці? У біології працює багато жінок та вважається, що біологія — це жіноча справа. Хоча я не можу сказати, що біологія легша за інші науки, тому що насправді сучасний обсяг знань надзвичайно великий, щоб працювати у молекулярній біології, генетиці треба мати досить непоганий рівень знань і в хімії, і в фізиці, і в математиці. Тому, звісно, наука — це справа для тих, хто дійсно хоче це робити і знати, і тут немає жодної гендерної дискримінації.

Зі мною одного разу сталася ситуація з дискримінацією. Я хотіла поїхати за кордон та попрацювати над дослідженнями. Знайшла одну пропозицію, подала СV, пройшла інтерв’ю з керівником проекту, його в мені все влаштовувало: і досвід, і навички, а потім він задав питання щодо народження дитини. Я відповіла, що ми з чоловіком у принципі плануємо дитину і я не буду нічого робити аби її не народжувати, якщо буде вагітність. І я не отримала ту роботу. Така дискримінація існує, я з нею стикалася.

вчені
Оксана Півень, біолог © особистий архів

Чого може досягти жінка в науці? Абсолютно всього, чого вона тільки захоче. Головне, щоб вона сама чітко розуміла, чого хоче, яке її бачення. Зараз з кожним роком стає все більше і більше жінок нобелівських лауреаток. Це демонстрація того ефекту, що зараз послаблений тиск соціуму на жінку.

Олена Ванєєва, математик

вчені
Олена Ванєєва, математик © особистий архів

З чого почалося захоплення наукою. Наука захоплювала мене з раннього дитинства, але на той час моїм коханням була зоологія, а особливо етологія. Я перечитала всі науково-популярні книжки про тварин в найближчій бібліотеці, а на великій перерві у школі ходила подивитись в читальний зал шкільної бібліотеки книжку А. Брема "Життя тварин". Математикою захопилась вже у підлітковому віці, а в 11-му класі зрозуміла, що розв’язувати рівняння — це і є те саме, чим би я хотіла займатися далі, отже не дивно, що обрала для вступу механіко-математичний факультет Дніпропетровського Національного університету зі спеціалізацією на кафедрі диференціальних рівнянь. Перший досвід наукового пошуку отримала під час написання бакалаврської роботи і мене одразу це захопило. Адже розв’язання цікавої задачі призводить до збільшення рівня дофаміну, а отже відчуття задоволення. Тож на останньому курсі навчання вже твердо знала, що мій шлях веде в науку. Тому вступила до аспірантури у головний математичний центр країни — Інститут математики НАН України, де працюю й досі.

Участь у міжнародних конкурсах та проєктах. Я виступала з науковими доповідями у багатьох країнах, зокрема, Болгарії, Канаді, Кіпрі, Німеччині, Сербії, Чехії, співпрацюю з математиками Кіпру та Чехії. Була організатором дев’яти міжнародних конференцій, що проводилися на Кіпрі, та декількох міжнародних конференцій, що відбувалися в Києві. За свої  роботи в галузі симетрійного аналізу диференціальних рівнянь отримала декілька українських та закордонних премій і грантів. Стала першим представником України та першим математиком, хто переміг у конкурсі "Міжнародні молоді таланти" від Лореаль-Юнеско. У 2020 році була обрана жінкою року України у номінації "Наука".

Чи є гендерна дискримінація у науці? На щастя я не стикалася з серйозною дискримінацією через гендер у науковій сфері, звісно, що стикалася із недолугими сексистськими жартами або такими ж недолугими залицяннями на конференціях, але можна вважати то дрібницями. В своєму інституті отримую велику підтримку, зокрема, мала індивідуальний графік роботи, який дозволив мені працювати, коли діти були маленькі. Мабуть, чоловікам трошки легше розвиватися у науковій сфері саме тому, що вони за рідким виключенням не сидять вдома з маленькими дітьми.

Чого може досягти жінка в науці? Приклади багатьох видатних жінок-науковиць показують, що жінки можуть досягти найвищих результатів у науці. Згадаю Емі Нетер — жінку-математика, яка змінила обличчя фізики, та українку Марину Вязовську, яку зараз знає увесь математичний світ. Головне не ставити собі внутрішніх обмежень.

Ольга Маслова, біолог

вчені
Ольга Маслова, біолог © Дарина Момот, особистий архів

З чого почалося захоплення наукою. У дошкільному віці із бабусиних книжок, наприклад "Клінічна цитологія", де були красиві ілюстрації клітин та цікаві довгі слова, а також із дідусевого журналу "Юный натуралист". А далі вже у школі та ліцеї були олімпіади, перша справжня наукова робота в МАН та рішення вступати на біофак університету Шевченка.

Над якими проектами працює? З 2016 року я займаюсь переважно популяризацією науки та відійшла від лабораторної роботи. Насправді, сама популяризація була в моєму житті ще зі студентських часів, але спочатку це було хобі на тлі роботи в наукових та комерційних установах, а з 2016 стало основним заняттям. Зараз мої головні проєкти — Nobilitet, де ми популяризуємо нобелівські досягнення красивими заходами; подкаст "Наука як по маслу" на Громадському радіо, участь у проєкті Stem is Fem, спрямованому на залучення школярок у природничі та технічні спеціальності. Також я є тренеркою Школи довголіття, співавторкою боту Solomia.Today та співавторкою книги "Коли я нарешті висплюсь" від видавництва "Віхола", що побачить світ цього місяця. У майбутньому хочу вийти на ще більшу аудиторію та донести свої знання про красу біології і важливість розуміння принципів роботи свого організму якнайбільшій кількості людей. 

Чи є гендерна дискримінація у науці? Мені пощастило і у галузі клітинної біології практично не мала таких проблем, але на жаль знайома з випадками дискримінації у інших напрямках.

Чого може досягти жінка в науці? Розвиватись у науковій сфері можна без прив'язки до гендеру, адже тут важливий особливий тип мислення та внутрішня потреба пізнавати світ. Тому навіть не зовсім коректно формулювати питання "чого може досягти жінка?".

Марта Шепарович, резидентка Ukrainian Future, бізнес-інкубатора Малої академії наук України

вчені
Марта Шепарович © особистий архів

З чого почалося захоплення наукою. Моє захоплення наукою почалося з хобі, у 10 класі почала захоплюватися кондитерською справою, а власне роботою з шоколадом. У мене з’явилася мрія стати шоколатьє і я почала самостійно навчатися цьому і розробляти рецептуру цукерок для себе. І згодом це стало гарною основою для написання наукової роботи, якою дуже зацікавилася моя вчителька з хімії. Я певний час розробляла рецептуру цукерок, але не простих, а корисних шоколадно-овочевих: які містять якісні компоненти: вітаміни та клітковину від овочів та корисні жири від шоколаду. Вони мають підвищену біологічну цінність, а їх виробництво є екологічним. Поєднання шоколаду, який є доволі корисним, та овочів, які не дуже полюбляють діти — є цікавим. Цю ідею я перетворила на наукову роботу з хімії та екології, а також виносила цю ідею, як проєкт для стартапу.

Над якими проєктами працює. Я наразі продовжую працювати над удосконаленням проекту та над брендингом, а також над відкриттям онлайн-крамниці. Згодом хочу мати і офлайн-крамницю, таке крафтове виробництво. У майбутньому я хочу розробити дієтичні цукерки для діабетиків без цукру та веганські.

Чи є гендерна дискримінація у науковій сфері? Єдині проблеми, з якими я стикалася — це невпевненість у собі. З гендерними проблемами я не стикалася і сподіваюся, що не буду. І взагалі я хочу, щоб жодна дівчина з ними не стикалася у будь-якій сфері діяльності.

Чого може досягти жінка у науці? Я вважаю, що жінка має велику силу у науці. Думаю, що по можливостях немає жодної нерівності, є лише певні стереотипи.


Раніше ми розповідали про чотири дівчатки-підлітка, які надихають.

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (2)

символів 999