Покоління наших батьків мало проблему з тим, як заманити дітей додому з вулиці. Ми ж не знаємо, як мотивувати дітей на активність. Часто не можемо знайти альтернативну активність, яка буде цікавіша за смартфон.
Разом з тим сфера хобі для дітей стала дуже різноманітною. Батьки можуть обирати серед десятків спортивних секцій, гуртків для творчості й різноманітних курсів. Як знайти заняття, яке буде приносити задоволення дитині? Своїм досвідом поділилась мама двох дітей, засновниця благодійного фонду "Твоя опора" Лера Татарчук. Її 8-річний Міша і 4-річний Рома мають багато цікавих хобі і завжди підтримують активності, які пропонують батьки.
Кожного року в Україні народжується понад 5000 дітей з таким діагнозом. Вчасна діагностика і операція дарує їм шанс на повноцінне життя. Але дуже багато дорослих людей набуває серцевих проблем протягом життя. І основна причина: малорухливий спосіб життя й шкідливі звички. Тому, щоб не стати цифрами в цій жахливій статистиці, необхідно з дитинства формувати симпатію до активного способу життя. Нам з чоловіком вдалося це зробити. У наших дітей немає гаджето-залежності. Зате є колекція велосипедів і самокатів.
Не мислити стереотипами: хлопчика — на футбол, дівчинку — на бальні танці
Розповім про свої помилки, коли була в пошуку гуртка для старшого сина. Почала з футболу. Чесно кажучи, була впевнена, що Міші сподобається. Але ні. Потім була секція карате. Суспільство говорить нам, що усі хлопчики люблять боротись і мають вміти захистити себе. Але Міша не оцінив. Бачила, що складно і йому, і тренеру, який має його змушувати. Так ми відмовились від багатьох, здавалось би очевидно хороших варіантів активностей. А потім прийшли в бассейн. І, хоча я не робила жодних ставок на плавання, син на 2-3 занятті вже тримався на воді й дуже швидко почав демонструвати прогрес, на який не розраховував навіть тренер. Ходить із задоволенням. Таке ж відкриття у нас було з малюванням. Теж наче гурток "не хлопчачий". Але він закохався з першого заняття. Зараз вдома у нас багато його красивих картин.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Підтримувати сімейні спортивні традиції
Якщо діти не бачать прикладу старших, які люблять спорт, їх буде набагато складніше мотивувати займатись. Ми ведемо активний спосіб життя всією родиною. Багато ходимо пішки разом. Я з чоловіком регулярно займаємось скандинавською ходьбою. Меншенький ще не розуміє що це, але коли ми вдягаємо спортивну форму, говорить: "Мама, тато, йдете бігати?". У дітей є самокати, велосипеди. Молодший Ромчик вже теж плаває із тренером у басейні. Ми постійно в русі. Для нас це норма.
Знайти тренера, який стане наставником і другом
Вибрати хорошого тренера дуже важливо. Якщо він не зможе стати для дитини наставником, ви всі будете просто витрачати свій час. Буває, що тренер не знаходить спільної мови з дитиною. Може бути, що й дитина не підходить тренеру. Так буває, що між людьми не виникає контакту. І це ок. Залишаємо секцію і шукаємо іншу.
Звісно, що ініціатива має бути від тренера, все ж він у цій парі дорослий. Має знайти потрібні слова й підхід до дитини, зацікавити, показати приклад. У вас була історія в школі, коли певний предмет не подобався, бо не підходила вчителька? Із хобі так само. Коли тренер подобається, дитина бігтиме на заняття, як в гості до хорошого друга.
Не змушувати, якщо заняття не подобається
Пам'ятаю, коли ми з Мішою одного разу прийшли в басейн, і доки він займався, я була вимушена все тренування слухати як чиясь трирічна дитина кричала і плакала. Батьки ігнорували ситуацію. Для мене це було нестерпно. Читала, що в гестапо так катували жінок — вмикали запис крику дитини і це зводило з розуму. Запитала у батьків про такий дивний підхід, а вони відповіли, що таким чином привчають дитину до плавання. Не розумію на що вони розраховують. Так, вони молодці що привели малечу в басейн — це оздоровча практика. Але ж дитя знаходиться в стресі. Їй чомусь не комфортно. Можливо не підходить температура, не подобається тренер або просто боїться води. Будь-який дитячий психолог скаже, що якщо є подібні страхи, то таким способом їх не позбутися. Оздоровлення у цьому випадку зводиться на нуль. Адже після стресу у дитини знижується імунітет, я вже не говорю про навантаження на психіку. Дитина — це особистість і ми маємо її поважати. Звісно, що у навчальному процесі буває різне, інколи від втоми, інколи від ліні діти не хочуть займатись. Але коли кожне тренування через шалений стрес — це не ок.
Раніше ми писали про методику 5С, яка допомагає виховати щасливу і успішну дитину.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
- Чим зайнятися з сім'єю влітку: ТОП-10 активностей на свіжому повітрі (фото)
- Художня гімнастика для дітей: поради Анни Різатдінової
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі