Керамічний півень з Бородянки став символом стійкості українців. Півник разом із кухонною шафкою залишився практично недоторканим у зруйнованому росіянами багатоквартирному будинку. Цей декоративний півень — виріб Васильківського майолікового заводу. Його автори Валерій та Надія Протор'єви. Такі півники випускалися на заводі з 1960-х до 1980-х років. Матеріал, з якого зроблений півник — майоліка — вид кераміки, що створюється з випаленої глини з використанням розписної глазурі.
Українці вміють і люблять створювати гарні та незвичайні речі. Українське народно-декоративне мистецтво є дуже різнобічним, що включає різні види та техніки. Наші пращури постійно удосконалювали свої навички, щоб створювати не тільки корисні у побуті речі, але й красивіречі.
tochka.net розповідає про деякі види декоративно-ужиткового мистецтва України, про які ти маєш знати.
Витинанка
Це вид народно-декоративного мистецтва, коли за допомогою гострих ножиць чи ножа з паперу вирізають цілі сюжети чи ажурні орнаменти. Це дуже тонка та кропітка робота. Цими ажурними виробами з паперу прикрашали вікна, стіни, полички, меблі. До речі, звичні нам паперові сніжинки також можна вважати витинанкою. Орнаменти відрізнялися від регіону до регіону, але переважно українці використовували геометричні фігури, квіткові мотиви, силуети тварин, а також вирізали цілі сюжети.
Лялька-мотанка
Оберіг для будинку, який створювали зі шматочків тканини (використовували клапті старого одягу членів сім'ї). Лялька створювалася шляхом намотування шматочків тканини один на одного без використання швів. Замість обличчя робили хрест із ниток — символ сонця. Наші пращури вважали, що без обличчя лялька не зможе стати чиїмось двійником, а значить ніхто людині не зможе наврочити. Лялька-мотанка була оберегом для всієї родини, символом благополуччя та надії.
Килимарство — ліжник
Наші предки створювали килими з вовни, а допоміжною сировиною були бавовна та лляні волокна. Килими створювалися в різних техніках, використовувалися різні орнаменти, наприклад, геометричний, рослинний. У різних регіонах України переважали різні техніки та сюжети, а також види килимів. Наприклад, ліжник — вовняний узорно-тканий килим із об'ємною поверхнею та довгим пухнастим двостороннім ворсом з'явився на Гуцульщині понад 100 років тому. На ньому спали, ним укривалися, стелили під ноги молодим на весіллі. Потім ліжником стали прикрашати стіни, застеляти ліжка. І пізніше навіть стали виробляти одяг.
Решетилівська вишивка
Унікальна техніка виконання вишивки "білим по білому" виникла саме у селищі Решетилівка Полтавської області. Вважається, що сама назва походить від виразу "решетити тканину". Це досить складна у виконанні техніка, що вимагає уважності та кропіткості. Усі секрети знають викладачі Решетилівського професійного ліцею, вони передають свої знання та традиції наступним поколінням.
А це самчиківський розпис. Унікальна техніка зародилася у селі Самчики Хмельницької області. Вона значно відрізняється від петриківської. Самчиківський розпис — масивний, яскравіший, трохи незграбний (не ідеальний, як під циркуль), обов'язковий елемент — колючки.
Гончарне мистецтво
Особливе місце в українському народно-декоративному мистецтві посідає гончарство. В Україні існує кілька центрів гончарства — Опішня, Олешня, Бубнівка, Бар, Косів, Хомутець та інші. Майстри створювали як посуд, іграшки, декоративні предмети, так і сакральні предмети: ікони, хрести, свічники. Майстри використовували найрізноманітніші техніки декорування та розпису.
Раніше ми розповідали, як створити вишиванку своїми руками.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
- Знають не всі: 15 слів в українській мові, які варто додати до лексикону
- Браслет із бісеру з українською символікою: 5 простих майстер-класів
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі