Справжню італійську піцу треба запікати в печі на особливих дровах.
Якщо вона з димком, та ще й приготовлена справжнім майстром, її з'їдаєш і не зауважуєш, як.
Тільки пальчики потім облизуєш. Є у нас кілька таких піцерій, і піцу там можна їсти, поки влізе. У мене влазить багато.
Історія "Маргарити"
Але зараз я розповім вам одну історію. Був в Італії знаменитий король Умберто I, і була у нього дружина - королева Маргарита Савойська.
Якось вирішили вони відвідати мальовниче місто Неаполь. Щоб бути ближче до свого народу, Маргарита запросила до себе в палац найшановнішого кухаря Неаполя та попросила приготувати їй "народну їжу".
Із такої нагоди він приготував для Маргарити піцу, використовуючи продукти кольорів італійського прапора: зелений базилік, білу моцарелу та червоний помідор. Він і назвав піцу іменем королеви.
Піца "Маргарита"
Тісто
Інгредієнти: сухі дріжджі - 2 чайні ложки, цукор - 1 столова ложка, тепла вода - 250 мл, сіль - 1 щіпка, оливкова олія - 1 столова ложка, борошно - 350 г.
Начинка
Інгредієнти: томати - 200 г, сухий базилік - 2 столові ложки, оливкова олія, томатна паста - 2 столові ложки, моцарела - 250 г, сіль, перець і свіже листя базиліка.
Приготування
Дріжджі заливаємо теплою водою згідно з інструкцією на пачці та даємо їм підійти.
Борошно висипаємо на дошку гіркою, в серединці робимо кратер, викладаємо туди цукор і додаємо сіль. Виливаємо в тісто воду та дріжджі.
Руками акуратно замішуємо тісто та з великою повагою до нього місимо 5 хвилин.
Кладемо тісто в мисочку, закриваємо рушником зверху та ставимо в тепле місце на півгодини. Тісто має 2 рази підійти.
Розкачуємо тісто качалкою на тонкий корж. Викладаємо його на змазану оливковою олією форму.
У мисці змішуємо томатну пасту з оливковою олією. Кладемо туди сушений базилік і все добре перемішуємо.
Змазуємо тісто цією сумішшю, злегка присипаємо тертим пармезаном. Помідори та моцарелу ріжемо кружечками та викладаємо на тісто. Ще раз посипаємо все тертим пармезаном.
Ставимо піцу в розігріту до 200 градусів духовку та випікаємо до готовності 20-30 хвилин. На гарячу готову піцу викладаємо порване листя базиліка і хутко все це з'їдаємо.
Запиваємо. Певна річ, італійським вином.
Усе про італійську кухню ти прочитаєш у статті "Італія - Мекка для гурмана".