12 травня у віці 98 років померла Ірена Сендлер, найлюдяніша жінка на землі.
Героїзм став для нас чимось буденним. Зараз час телевізійних героїв, яким достатньо мати гарненьку мордочку, щоб підкорити серця мільйонів.
На цьому тлі дуже сумним видалося повідомлення рідкісних ЗМІ про те, що у віці 98 років померла Ірена Сендлер. Проста польська бабуся...
Але якщо успіх можна виміряти кількістю врятованих життів, то Ірена Сендлер - найуспішніша жінка в усі віки.
Цій симпатичній польці під час Другої Світової війни вдалося вивести з єврейського гетто у Варшаві 2,5 тис. дітей. Скільки зараз нащадків тих єврейських дітей? Сотні тисяч.
Але, дивлячись на її фотографії, не хочеться згадувати затерте слово "героїзм". Хочеться сказати просте слово "людяність".
Як це було?
Ірена Сендлер - дочка польського лікаря, в домі якого допомагали людям усіх національностей. Вона ніколи не боялася демонструвати своє добре ставлення до євреїв. Навіть коли німці окупували Польщу.
Фашисти загнали євреїв Варшави в гетто. 400 тис. осіб тулилися на території 4 квадратних кілометри. Смерть у гетто була цілком буденною справою - порція хліба тут становила 2 кг на місяць на людину.
Коли висипний тиф у гетто став загрожувати фашистам, вони дозволили деяким лікарям надавати допомогу, розподіляти ліки й робити щеплення.
Вона виносила їх у сумці для інструментів, прилаштовувала у вантажівки або трамваї, проводила таємними проходами через будинки, які оточували гетто.
За стінами гетто їй допомагали багато людей. І ризикували всі. Але Ірена щосекунди в гетто могла бути викрита: за допомогу євреям їй загрожував розстріл на місці.
Списки Ірени Сендлер
Смілива полька не лише виводила єврейських дітей, але й вела записи, які згодом допомогли знайти сім'ї врятованих дітей.
Свої записи вона робила на шматочках цигаркового паперу, які зберігала біля себе на столику біля ліжка. Щоб викинути за першої нагоди.
Пізніше ці списки склали у скляні банки й закопали в землю. Багато врятованих дітей за цими списками змогли після війни знайти свої родини.
Рятувальні операції
Порятунок дітей було розраховано по секундах, добре сплановано і скрупульозно організовано.
Один єврейський хлопчик розповідав, як рахував за рогом рівно до 30, поки пройде патруль, потім чимдуж біг і стрибав у відкритий люк, де на нього чекали рятівники.
Найскладніше для Ірени було пояснити матерям дітей, як вона збирається їх рятувати. Гарантій того, що діти залишаться живі, не було ніяких. І все ж ризик був виправданий. Щодня великі партії євреїв Варшави відправляли до концтаборів.
Втеча
Ірена була заарештована, але не як організатор порятунку євреїв, а як виконавець.
Її катували, засудили до розстрілу. Але хоробрій польці вдалося втекти з в'язниці.
Решту війни вона жила під вигаданим ім'ям.
За співпрацю з армією Крайовою Ірену судили в післявоєнній Польщі. Довгий час вона була невиїзною.
І тільки 1983 року ї
Цим її визнали однією з перших Праведників Миру музею Голокосту в Єрусалимі.
Решту життя Ірена провела в приватному пансіоні для людей похилого віку в Польщі.
Перед смертю батько Ірени Сендлер сказав: "Якщо ти бачиш, що хто-небудь тоне, потрібно кинутися у воду рятувати, навіть якщо не вмієш плавати".
Читай факти з біографії Матері Терези - сучасної святої.