Вибираєш вид бойового мистецтва для дитини? Пам’ятай: важливо знайти справжнього тренера з бойової майстерності, який не лише навчить малюка безлічі прийомів і способів атак, а й познайомить із філософією та певним способом життя. Адже саме в цьому головна цінність бойових мистецтв для дитини.
Дуже важливо, щоб тренер не насаджував дитині культ сили, а пояснив, що багатьох конфліктів можна уникнути, якщо відкинути свої амбіції та спробувати домовитися.
У чому позитив бойових мистецтв для дитини
1. Бойові мистецтва для дітей – це не лише вміння постояти за себе, а й загартовування, й фізичний розвиток. Одне із найкорисніших єдиноборств – ушу, під час занять навантаження на всі групи м'язів рівномірне, тому формується гарна фігура, а повільні вправи ушу спалюють калорії не гірше за аеробіку.
2. Буває так, що дитина росте без батька. Особливо важлива чоловіча рука у вихованні для хлопчиків. Тому секція карате, айкідо або іншого бойового мистецтва – прекрасний варіант для хлопчика, щоб компенсувати йому відсутність батька. Крім того, інколи для важкого підлітка, з яким батьки не можуть дати собі раду, тренер стає незаперечним авторитетом.
3. Якщо дитина не ходить до садочка або школи, будь-який гурток допоможе адаптуватися до дитячого колективу. Особливо підійдуть бойові мистецтва дітям боязким і фізично погано розвиненим.
4. Справжнє бойове мистецтво не виправдовує забіяк, а, навпаки, навчає жити в гармонії зі світом та з собою, навчає бути відважним, але справедливим, сильним, добрим, але не агресивним.
5. Правильно піднесена філософія бойового мистецтва дасть дитині змогу впоратися зі своєю агресією. Тренер пояснить навіть відчайдушному забіяці, що воїн не жадає бою, але завжди може захистити себе та своїх близьких. І може вирішити конфлікт без допомоги кулаків.
6. Бойове мистецтво допоможе дитині позбутися страху нападу. Для дівчаток – незамінні види з метою самооборони – карате.
У чому негатив бойових мистецтв для дитини
1. Головна небезпека – бойове мистецтво може зробити дитину більш агресивною в тому випадку, якщо тренер сам агресивний і практикує такий стиль виховання. Але цього можна уникнути, якщо, по-перше, підібрати хорошого тренера, по-друге, якщо вибрати "правильне" бойове мистецтво. Наприклад, кунг-фу й ушу не розвивають агресивність, а навпаки, навчають уникати конфліктних ситуацій.
2. Не всі види бойових мистецтв підходять дітям, які не займалися раніше спортом. Ушу, наприклад, підходить навіть для дітей із хворобами хребта (після рекомендації лікаря), а от кунг-фу – це спорт для підготовлених.
3. Перш ніж дитина почне займатися якимось видом бойових мистецтв, вона має пройти медогляд. Адже ці види спорту мають серйозні медичні протипоказання. Майже всіма видами єдиноборств не можна займатися з хронічними захворюваннями серцево-судинної системи, хребта, з будь-якими хворобами на стадії загострення та при протипоказаннях до рухових навантажень. Карате не можна займатися з будь-якими формами сколіозу та іншими захворюваннями хребта.
Джиу-джитсу категорично заборонене при будь-яких захворюваннях суглобів і опорно-рухового апарата. А от легка форма таеквондо не забороняється навіть при захворюваннях суглобів. Айкідо, крім загальних обмежень, протипоказане при гіпо- і гіпертонусі м'язів, захворюваннях суглобів і порушенні зору (косоокість, далекозорість, короткозорість).
4. Різні види єдиноборств займають 17-27 місце за травмонебезпечністю, тобто, як і будь-який вид спорту, бойові мистецтва травматичні. Але якщо дитина займається для задоволенням, не женеться за перемогами та рекордами, у більшості випадків травм можна уникнути.
Інша річ, якщо на кону медалі та призові місця, тут уже дитина може не витримати відповідальності та запросто одержати нервовий зрив, втомитися й травмуватися.
Читай також
15 дивовижних фактів про батьків і дітей у соцмережах
Дитячі самогубства: шокуючі цифри та причини
Скільки часу дитині можна дивитися телевізор
Чим шкідливі 3D-фільми для дітей