Як?
Запиши на диктофон свій голос, прослухай його. Якщо досі тобі не доводилося чути себе в механіці, ти будеш неприємно вражена: напевно виявляться гугнявості, затисненість, зрадницьке тремтіння, зриви на писк. Якщо твій рідний голос не подобається тобі, то як же він може подобатися іншим? Як ти збираєшся з його допомогою досягти успіху в професії? А знайти собі справжнього, серйозного, вірного супутника життя? Вони ж вкрай рідко ведуться на писки мишок, воліючи грудне муркотання. Прослухала? Ходімо далі.
Той самий текст вимовив кілька разів. Намагайся усувати прикрі мінуси. Навмисно знижуй тембр, тягни голосні. Стеж за «крапками» та «комами». Зроби це не менш 5-6 разів. Вибери кращий варіант і візьми його за еталон.
А тепер – за роботу! Постійно тримай свій голос у зоні своєї уваги, звіряй його з еталоном. Перш ніж заговорити, нагадай собі про те, що ти відтепер не тараториш, не пищиш, не ковтаєш літери й слова. Якщо на роботі ти більше мовчиш, ніж говориш – надолужуй це вдома: читаючи дитині казку на ніч, удавай, що ти розмовляєш із найсексуальнішим чоловіком на світі. Нехай голос іде із грудей. Діти – у далеких планах, а чоловік – у близьких? Прискор його появу на своїх обріях і, читаючи свої книжки, прочитай кілька сторінок собі, найкращій, уголос. Можеш розпочати діалог із телевізором, затіявши дискусію з найбільше «низькою» героїнею чергового серіалу. До речі, відзнач для себе цікавий факт: напевно їй віддали роль якоїсь світської левиці або надзвичайно успішної бізнес-леді. А прислуга пищить… Як ти гадаєш, чому? І яка роль тобі ближча, бажаніша?
Постановка голосу в домашніх умовах займає щонайменше півроку. Довго? Так. Але справа варта заходу. Хочеш прискоритися? Запишися на курси ораторського мистецтва. Там тобі підберуть індивідуальні вправи, які значно прискорять процес і наблизять успіх.