Настає Вербна неділя і Страсна седмиця

Найближчої неділі, 28 березня, всі православні святкуватимуть Вербну неділю. Звичаї цього дня тісно пов'язані з подіями, описаними всіма чотирма євангелістами. Більше двох тисяч років тому входив у священне місто Єрусалим Ісус. Народ радісно вітав його, стелючи месії під ноги зрізані пальмові гілки.

Кліматичні умови багатьох країн світу не дозволяють зустрічати цей день із пальмовими гілками в руках. У Росії та Україні їх замінюють гілками верби. На недільній Літургії їх святять і дбайливо несуть додому для того, щоб… відшмагати ними своїх дітей.

Але не боляче, а з гуманними цілями – щоб були діти здоровими і слухняними. Освячені бруньки верби, згідно з народними віруваннями, мають масу чудесних властивостей.

Наприклад, жінка, яка страждає на безпліддя, отримує всі шансів народити дитинку, якщо з'їсть цього дня бруньки освяченої верби. А боягуз позбавиться від своєї вади, якщо заб'є в куток свого будинку маленьку осикову гілочку.

Ще один звичай Вербної неділі – пекти з тіста горішки й годувати ними всіх членів сім'ї. Тварин – теж. Щоб не хворіли. Викидати гілочки освяченої верби не можна, їх зберігають весь рік, щоб будинок від хвороб оберігали.

Вербна неділя послаблює піст – цього дня православним дозволяється їсти рибу.

Страсна седмиця – останній тиждень перед Великоднем – особлива.

За старих часів цього тижня в судах припинялися всі тяжби, спори та покарання, розкривали двері всіх темниць і випускали на свободу в'язнів, не винних у кримінальних злочинах.

Церква наполегливо рекомендує всім віруючим і невіруючим людям під час Страсної седмиці на згадку про Спасителя утримуватися навіть від легкого засудження ближнього свого, а тим паче – від брехні, перелюбства, сварок.
Кожен день цього тижня хвилина за хвилиною відстежує останні дні життя Ісуса на землі. Віруючі люди в ці дні особливо багато й ретельно моляться, суворо постують.

Протягом Страсного тижня церква не проводить таїнств хрещення й вінчання, не святкуються дні святих і не поминаються померлі.

В понеділок у церквах починають варити миро(особлива суміш олій, запашних трав і благовонних смол – 50 компонентів). Миро вариться лише раз на рік, у Страсний тиждень. Вариться три дні, процес закінчується в середу вранці. У понеділок і середу Страсного тижня можна їсти лише хліб, овочі та фрукти (сухоїдіння)

Вівторок. У давнину у Великий вівторок було прийнято робити молоко, що «сочилося» із залишків льняного та конопляного насіння, й удосвіта поїти їм домашніх тварин, щоб оберегти їх від хвороб. До цієї процедури допускалися лише жінки. У вівторок і четвер Страсного тижня дозволяється їсти гарячу їжу без олії.

Середа – день віддання на муки Ісуса Христа. У давнину в Світлу середу збирали сніг по ярах, талу воду, солили торішньою "четверговою сіллю" й обливали цим розчином худобину. Вважалося, що це обереже домашню живність від усіх хвороб і напастей на цілий рік.

У середу, на вечірній службі, проводиться загальна сповідь.

Четвер – день, що особливо виділяється християнами, його називають Великим, Страсним, Чистим. У богослужінні цього дня згадуються чотири події, що відбулися у Великий четвер, згідно з Євангеліє: Тайна вечеря, на якій Христом було встановлено таїнство Євхаристії (причастя), обмивання Христом ніг своїм учням на знак смирення й любові до них, молитва Христа в саду Гефсиманському і зрада Іуди.

У чистий Четвер потрібно очистити житло від видимого бруду й від нечисті, що причаїлася по кутках. Щоб захистити тіло від хвороб на рік уперед, потрібно покупатися вдосвіта.

У Великий четвер усі віруючі намагаються причаститися.

П'ятниця

Страсна п'ятниця – найскорботніший день, день трауру. П'ятниця – день спомину Спасенних Страстей Господніх. Цього дня Ісус був відданий іудейській владі, здійснив хресну ходу на Голгофу, був розіпнутий і помер. Цього дня уважно стежать за прикметами: якщо на Страсну п'ятницю похмуро, то хліб буде з бур'яном. Якщо під пристрасну п'ятницю зоряно, пшениця буде зерниста.

У Велику п'ятницю, в день Спомину Святих Спасенних Страстей Господа нашого Ісуса Христа, прийнято не куштувати жодної їжі до винесення плащаниці (наші предки в Страсну п'ятницю взагалі не приймали їжі).

Субота – У Велику Суботу Христос лежав у труні. Цей день вважався найстрогішим днем посту. У давнину цього дня в народі заклинали ранкові морози, щоб вони не губили льону, конопель і ярових хлібів. За народними прикметами, в Страсну суботу визначають погоду на літо.

Цього дня місяць зустрічається із сонцем, якщо день видається ясним, то й літо буде гарним, якщо похмурим – то й літо поганим. У давнину вірили, що неспання в ніч із суботи на неділю оберігає від хвороб, забезпечує багатий урожай, дівчатам обіцяє щасливе заміжжя, а чоловікам – вдале полювання.

Всеношна служба (із суботи на неділю) – особлива, дуже світла, радісна. У народі є повір'я: всі бажання, висловлені цієї ночі під час служби, збуваються.

Тому незаміжні дівчата під час великодньої служби тихенько шепчуть: "Дай бог жениха хорошого, в чоботях і з калошами, не на корові, а на коні".

Неділя – загальні веселощі. Народ розговляється, п'є й веселиться, торжествуючи Воскресіння Христа.