tochka.net і forbeswoman разом із письменницею Яною Дубинянською пропонують тобі подискутувати на тему сучасної літератури - наскільки вона актуальна, потрібна взагалі і в якому вигляді. Дай відповідь сама собі на питання із заголовка. Питання не просте і не провокаційне. Саме зараз дійсно хотілося б зрозуміти, навіщо.
Сучасна людина читає насправді дуже багато. Скільки ви прочитали за сьогоднішній день новинних стрічок і аналітичних оглядів, публіцистичних колонок і постів топ-блогерів, статей про десять способів і п'ятнадцять ознак чогось там, корисних порад, кулінарних рецептів, роздумів приятелів і напівзнайомих френдів? Так ось, весь цей час у вас перед очима були букви. І ви вже реалізували добову потребу в читанні, яку ви як людина культурна й освічена, не сумніваюся, маєте.
Сьогодні на те, щоб читати саме книгу, літературний твір, необхідна певна додаткова мотивація. Від бажання бути в тренді і до необхідності чимось зайняти очі і мозок у тих стрімко зникаючих місцях, де поки не ловить інтернет. Книга як інтелектуальний релакс програє майже всуху не тільки сакраментальному телебаченню та іншим мультимедіа, але і в першу чергу іншим буквам, хаотичному і дробовому потоковому читанню з елементами інтерактиву.
Щоб налаштуватися на великий текст, на товстий роман - просто так, заради задоволення - і повністю зануритися в нього, потрібне окреме зусилля. І я можу перерахувати на пальцях тих письменників, в книги яких досі виходить провалитися, не відволікаючись ні на що насущне.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
На цьому тлі відбувається стрімке знецінення письменства як професії. Паперова книга при всій декларованій читацькій любові до неї відходить у минуле, і це неспинний процес: всі ми любимо коней, але їздимо по місту все-таки на автомобілях. Ринок електронних книг намагається встати на ноги котрий рік, шукаючи нові форми і все ж розбиваючись об наше стійке уявлення про те, що в інтернеті все безкоштовно, а тим більше букви. Письменники у своїй більшості заробляють зовсім іншими літерами - журналістикою, публіцистикою, сценаріями, копірайтінгом, перекладами, - або викладають у вузах і на літературних курсах.
Сьогодні градус подій, що відбуваються в реальності, дуже високий, щоб література могла успішно з ним конкурувати. Не дуже-то й виходить співпереживати літературному герою в часи, коли з усіх боків - сотні і тисячі реальних людських історій, трагічних, таких, що рвуть душу. Література безумовно програє безпосередньо життю і занадто неповоротка, щоб оперативно його відображати - цю нішу, відкриту за часів колишніх війн, сьогодні щільно заповнює документалістика, блоги та соціальні мережі: спроби наздогнати актуальним потоком для літератури неминуче призводять до фальші, фіаско і кічу.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Існує стійкий міф про те, ніби література, осмислюючи реальність, змінює людину і людство. Але погляньте: «Війна і мир» жодного разу не завадила настанню Першої Світової. «На Західному фронті без змін» ні на день не віддалила Другу Світову. Ні Гюнтер Грасс, ні Віктор Некрасов, ні Джон Рональд Руел Толкін, ні брати Стругацькі нічого не змогли зробити для того, щоб у світі припинили повторюватись війни.
Ще існує гарна фраза: ті, хто читає книжки, завжди управлятимуть тими, хто переглядає телевізор. Мабуть, маються на увазі книги з ведення бізнесу або з військової справи. Ті, хто читає художню літературу, надто вразливі емоційно, щоб успішно управляти будь-ким. І, між нами, читачами - зовсім не прагнуть до цього.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
... Тут мала би бути антитеза і сильний фінал - на захист абсолютної необхідності літератури. Його не буде, тому що я пропоную вам подумати самим. Чесно, відкинувши міфи і заглянувши в себе, неупереджено і незважаючи на особи.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого порталу tochka.net
Forbeswoman - все для жіночої цікавості