Близько 1,8 млн українських жінок щорічно потерпають від фізичного домашнього насильства. Не зважаючи на це, у нас в суспільстві ще часто вживають такі фрази, як "б'є – значить любить", "стерпиться-злюбиться", "жертва сама винна". Ціна цим переконанням – психічне або фізичне здоров'я, а іноді – навіть життя. Людей, які зазнають емоційного насильства, порахувати практично неможливо: аб’юз, приниження, психопатія та інші деструктивні види поведінки ламають життя мільйонів.
Після спілкування з психологами, жінками, які зазнали насильства, та організаторами рухів на підтримку жертв домашнього насильства, стає зрозуміло, що не потрапити в токсичні стосунки в рази простіше і реальніше, ніж з них вийти.
Особиста історія
Нещодавно успішна бізнес-леді Тетяна Мерзла поділилася історією своїх непростих відносин у Facebook. Не зважаючи на те, що стосунки починалися казково, закінчилися вони непросто. Точніше, взагалі чудово, що Таня знайшла в собі сили їх закінчити: незважаючи на те, що дівчина була вагітна, чоловік бив і принижував її.
- Як ви потрапили в токсичні відносини з насильством?
Коли стосунки тільки починалися, я не розуміла, що щось йде не так: сильно закохалася. Я доволі емоційна, тому закоханість була "у вир з головою". Він теж сильно закохався: це було помітно та приваблювало. Ми жили в різних частинах Грузії, тому зустрічі були довгоочікувані і яскраві. Швидко вирішили одружитися, купили спільну квартиру, стали робити ремонт.
- Як зрозуміли, що відносини треба припиняти?
Я зрозуміла, що потрібно закінчувати стосунки після того, як він в перший раз мене штовхнув. Коли пристрасті вщухли, я спокійно уточнила, чи піднімав він руку на інших дівчат до мене. І він чесно зізнався, що піднімав: звичайно ж, його змусили – сам він того не хотів. Саме в той момент я зрозуміла, що це не поодинока історія: так буде завжди, незалежно від того, як і що я роблю. Але стосунки я не припинила.
Мені здається, головна проблема подібних взаємин – в тому, що люди намагаються налагодити або якось виправити їх. Правда в тому, що з аб’юзерами, нарцисами або психопатами це не спрацює: таку поведінку треба розглядати як хворобу. Вони хворі – і ніяка психологія стосунків цю хворобу не вилікує. Адже якщо для людини вдарити іншого – норма, то така людина є психічно хворою.
- Як все-таки знайшли в собі сили піти з відносин?
Хороший психолог, звісно, скаже, що єдиний вихід з таких відносин – їх припинення. Проте, багато дівчат говорять, що вийти з токсичних стосунків важко, тому що немає сил. І це правда: нарциси і аб’юзери виснажують емоційно. Ще до першого інциденту, я сама стала помічати, що в мені наче зникало життя – в очах зникла енергія. У той момент я не розуміла, з чим це пов'язано.
Потім, коли потрібно було закінчувати стосунки, все ускладнювалося емоційною нестабільністю: разом з проблемами були і дуже позитивні сплески. Психопати завжди так діють. Це певна драма, яку вони створюють у стосунках: вона їм дуже вигідна. На додачу, ми робили ремонт у новій квартирі: це також наклало відбиток.
І мені здається, надважливим є саме питання, чому насправді дівчатам так складно закінчити подібні відносини? Адже головна проблема не у відсутності грошей і сил – основна проблема в нашій самооцінці і самоповазі: саме тому важко вийти з токсичних стосунків.
Після мого посту в Facebook, мені стали писати про власні історії різні дівчата . Вони шукають проблему: грошей немає, сил немає – не знають, як піти від людини. Ось з'являться – тоді піду. І я ставлю питання: "Ви фізично можете піти? У вас ноги для цього є?" Якщо людина фізично може піти, все інше – нашарування: я придумую виправдання, чому не можу піти. Так, сил / грошей / можливостей може не бути, або ви пов'язані квартирою, дітьми і т.д. Але я вважаю, все це другорядне. Першопричина, чому люди не йдуть – це відсутність адекватної самооцінки, усвідомлення власної гідності у жінок. І це глобальна проблема.
Повертаючись до своєї історії, мені допомогла одна проста ідея: всі люди діляться на тих, хто шукає силу зовні – "ти дурень, ти козел, у тебе погане виховання, ти мене недооцінюєш, ти мене б'єш – перестань це робити"; і тих, хто силу шукає в собі – "що зі мною відбувається? мені погано? чому мені погано? як я можу зробити собі краще? ". Я просто була сконцентрована на собі: як мені відновити сили і вийти з цього стану. Звичайно, дуже сильно допомогло, що на той момент я була вагітна. Інстинкт самозбереження спрацював на 100%: у мене не було можливості довго роздумувати на цю тему, сидіти з образою і злістю. Мені не здавалося, що щось несправедливо – у мене є я, моє життя, моє здоров'я, і, так, є образа і розчарування. Але в якийсь момент, я зрозуміла, що образу, розчарування та злість я більше не можу носити в собі: я хочу від цього позбутися, звільнитися. Моя базова цінність – свобода: коли в тебе стільки всього негативного, ти апріорі не можеш бути вільний. Ось і все: це усвідомлення допомогло вийти зі стосунків – прибрати будь-яку згадку та емоційну прив'язку, навіть негативну, яка заважає мені жити так, як я хочу.
Мені здається, багатьом дівчатам може допомогти це просте усвідомлення: головна сила живе в самій жінці, а не десь ззовні. Ваша цілісність, кордони, хобі, відчуття власної гідності – те, на що варто спиратися. А центри допомоги, люди, які зрозуміють і підтримають – знайдуться. Проте, свої відчуття – першочергові, саме вони допоможуть вибратися".
Тезу Тетяни про те, що люди, готові допомогти, знайдуться завжди, підтверджує Ольга Ларіна. Сім років тому вона заснувала просвітницький проект "Stop violence against women". Його головним завданням є залучення уваги до глобальної проблеми домашнього насильства, надання підтримки та психологічної допомоги для потерпілих жінок.
За цей час ми спробували дуже багато: адресну допомогу, організацію психологічного і юридичного консультування для постраждалих, роботу з притулками, збір благодійних проектів і навіть флешмоб для привернення уваги. І все це добре, важливо і корисно. Однак, профілактика дешевша і простіша за лікування. Після того, як я вперше побачила дослідження, яке засвідчує, що близько 60% українок не сприймають образи і приниження як насильство – все встало на свої місця. Насильство ніколи не трапляється раптом. Ніхто не ламає щелепу жінці на першому побаченні. Насильство вбиває поступово: спочатку образливі фрази і глузування, потім – обмеження в свободі вибору (від одягу до періодичності спілкування з рідними і друзями), а потім він перший раз штовхне. Але це ж не удар, правда? Буває, не стримався. Ні. Не буває. І бути не повинно. А щоб такого не траплялося – у жінки має бути здорове розуміння власних кордонів, адекватних взаємин у сім'ї, повага до себе, самоцінність себе як особистості і багато іншого. Саме тому ми з колегами зараз розробили онлайн-курс для старшокласників і першокурсниць – майбутніх дружин, коханих і партнерів. Щоб у них все склалося добреОльга Ларіна.
Токсичні стосунки. Що говорять психологи?
Так що таке токсичні стосунки? Чому їх так складно розпізнати? Які їх відмінності від здорового спілкування? Відповідає Заліна Базоєва, практикуючий психолог і коуч.
Прийнято вважати, що токсичні стосунки можуть бути тільки між чоловіком і жінкою – як у пари. Це не так: вони цілком можуть бути у друзів, родичів, співробітників і т.д. У токсичних стосунках ролі розподілені "жертва-мучитель", а в нормальних – "дорослий-дорослий".
Ознаки токсичних стосунків:
- Відсутність довіри;
- Відсутність поваги, знецінення партнера (виборів, позиції, поглядів, бажань, прагнень, планів, здібностей і т.д.);
- Страх бути собою, говорити про свої бажання. Життя в постійному "образі", зручному для партнера;
- Неможливість обговорювати свої проблеми / плани.
- Страх бути соціально знехтуваним/ розкритикованим
- Страх не відповідати чужим очікуванням, як наслідок – заперечення самої думки про те, що можна мати власну, відмінну від партнера, позицію. В результаті – повна покірність і слідування чужим наказам.
У здорових стосунках все відбувається навпаки: є довіра, взаєморозуміння, повага і т.д.
"Життя" у токсичних стосунках будується в основному не на спільному майбутньому, а, швидше, на минулому або мріях жертви "ось я-то точно зможу його/ її змінити", "потерплю ще трохи і все зміниться". До речі, це одна з головних помилок в будь-яких стосунках: якщо людина сама не захоче, її не можна змінити. Тим паче, якщо вона вважає побої і насильство – нормою.
У стосунках може бути регулярне моральне приниження, яке часто трактується як “оригінальне почуття гумору”. Насправді ж, має на меті максимально знизити самооцінку людини, образити та морально розчавити її.
За своєю суттю токсичні відносини – це емоційне насильство, яке може перерости і в фізичне. Токсичні стосунки – це такі відносини, що не приносять вам задоволення; де ви не можете розслабитись; перебуваєте в постійній напрузі; скуті страхами. Це стосунки, в яких вам боляче; але вийти з них – страшно.
Які книги почитати на цю тему?
Виходить, що часто проблема полягає в тому, що людина не орієнтується на себе і свої відчуття в стосунках, не знає своїх меж і не вірить в свою цінність. Так, навряд чи книги зможуть витягнути вас з токсичних стосунків, в яких є насильство. Проте, знання, отримані з таких книг, дозволяють не опинитися у взаєминах, де вашому психічному або фізичному здоров'ю буде щось загрожувати.
Це справжній гайд по відносинам з аб’юзером. Таня Танк довгий час вела блог про деструктивні стосунки. Книга проведе вас від казкового періоду зародження спілкування до моменту, коли у вас виникне питання "що ж сталося з моїм ідеальним партнером? Чому я постійно не така? ". Щоправда, після прочитання "Бійся, я з тобою", ці питання не будуть вганяти вас в депресію або зневіру: вам стане зрозуміло, що саме сталося і як діяти далі.
- Джексон Маккензі. "Psychopath Free: Як звільнитися від токсичних відносин і не стати жертвою"
Ця книга розповідає про те, як інші люди можуть маніпулювати і емоційно виснажувати вас у любовних стосунках. У токсичних стосунках головна проблема – когнітивний дисонанс у жертви: чорне стає білим, біле – чорним. Так ось спроби раціоналізувати дивну поведінку аб’юзера – це і є головна пастка відносин з психопатом. У книзі наведені вправи і техніки, які не тільки допоможуть вийти з токсичних стосунків, але також повернути довіру до світу і людей.
Зцілення починається, коли ми зосередимося на власних почуттях. Після прочитання цієї книги, ви більше не будете питати себе, чи подобаєтесь комусь – ви питатимете себе, чи подобається вам ця людина.
- Робін Норвуд. "Жінки, які любили занадто сильно"
Ви любите надто сильно і не можете піти з відносин, навіть якщо справа доходить до принижень або рукоприкладства? Ця книга якраз для тих, у кого між "любити" і "страждати" стоїть знак рівності. Після її прочитання, вам стане зрозуміло, як і чому ви опиняєтесь у стосунках з токсичними, неуважними і егоїстичними партнерами. Під час читання книги ваше поняття любові і здорових стосунків зміниться в кращу сторону.
- Жадсон Брюер "Залежний мозок"
Токсичні стосунки можна поставити в один ряд з курінням, алкоголізмом, залипанням в соціальних мережах – адже це один з різновидів залежності. Так вважає нейробіолог Жадсон Брюер. Його книга допомагає зрозуміти, що відбувається з людиною на фізичному рівні, коли вона потрапляє у токсичні стосунки.
- Тамріко Шолі "Всередині жінки"
Письменниця Тамріко Шолі в своїй книзі "Всередині жінки" зібрала розповіді різних героїнь про свої стосунки. Історії стосунків успішних і не дуже, зворушливих і страхітливих. Як мені здається, ця книга цінна тим, що допомагає прийняти будь-який свій досвід – а потім відпустити його. Також читаючи історії інших, в голові автоматично формується картинка, якими б я хотіла і не хотіла бачити свої відносини? / Що для мене прийнятно, а що ні? / Які мої цінності і на що я спираюся? Та й які наші улюблені граблі? "Зі мною такого не станеться". Так ось, читаючи реальні історії героїнь, можна впізнати себе і вчасно припинити стосунки, які не приведуть ні до чого хорошого.
Книги та особисті історії навряд чи допоможуть вам вийти з токсичних відносин або відновитися після них. Але вони здатні наштовхнути на роздуми про те, в яких стосунках ви зараз знаходитеся і чи потрібно вам токсична спілкування в принципі.
Текст: генеральний директор видавництва Vivat Юлія Орлова
Раніше ми писали про 10 ознак нефізичного насильства.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: