Як правильно робити клізму: в яких випадках ставити і в яких — ні

Шкідливі відкладення, а це - залишки їжі, токсини і шлаки, які скупчуються в кишечнику, негативно впливають на організм, послаблюючи імунітет, сприяючи збільшенню ваги і виникненню різних хвороб. В якості лікувальної процедури позбавлення від шкідливих умов ще з давніх часів використовують клізму.

Слово "клізма" має грецьке походження і буквально перекладається як "чищу, промиваю". Клізма робиться методом введення води або іншої рідини через задній прохід у пряму кишку або безпосередньо в товсту кишку. Для введення клізми використовується спеціальний наконечник або кишкова трубка. Варто відзначити, що клізма відноситься до агресивних медичних процедур і її використовувати рекомендують у випадках, коли більш м'які методи очищення не спрацювали.

Клізми класифікують в залежності від цілей застосування. Існує всього 6 видів клізм, при цьому три з них не проводяться в медичних цілях. Йдеться про еротичні, ритуальні і психотропні клізми. Еротичне клізмування проводять з метою еротичного задоволення (БДСМ, ігри) і сексуального задоволення від самої клізми (клізмофілія). Ритуальні клізми поширені в Африці, індіанських племенах Північної і Південної Америки. Психотропні клізми роблять за допомогою введення в пряму кишку алкоголю, викликаючи гостре відчуття ейфорії і сп'яніння.

• Очисні. Необхідні для очищення і промивання товстої кишки, щоб ліквідувати запор, каловий завал, допомогти при отруєнні або інтоксикації. Очисні клізми показані перед хірургічними втручаннями, пологами. Краще зробити таку клізму тим, хто планує займатися анальним сексом. Засоби, які вводять для проведення очисної клізми, не повинні всмоктуватися в організм, а працювати тільки на виведення. Стандартний обсяг рідини для очисної клізми - 2 літри.
• Підвидом очисних клізм вважають сифонні клізми. Вони використовуються для промивання кишечника, виведення токсинів шляхом багаторазового вливання 15-20 літрів рідини і виведенням їх по 1-2 літри. Сифона клізма не є гідроколонотерапією.
• Лікувальні. Це мікроклізми об'ємом до 100 мл лікарського засобу, призначені для всмоктування в організм з подальшим випорожненням кишечника. Щоб лікувальна клізма подіяла, потрібен час, а це не менше півгодини. Лікувальні клізми призначають при лікуванні дисбактеріозу, проктитів, сігмоідитів. Часто використовувати лікувальні клізми не можна, оскільки порушується мікрофлора кишечника.
• Живильні. Необхідні для замісного годування тяжкохворих людей. У XXI столітті призначаються вкрай рідко, оскільки зондове і внутрішньовенне годування більш ефективне.

Зробити клізму вдома можна самому, важливо дотримуватися техніки проведення процедури. Щоб зробити очисну клізму, використовують спеціальний резервуар - кухоль Есмарха (гумовий або поліетиленовий балон об'ємом 1-2 літри з гнучкою трубкою зі знімним наконечником).

1. Краще проводити в період з 5.00 до 7.00 або з 20.00 до 21.00.
2. Клізмування можна провести в одній з п'яти позицій: сидячи навпочіпки, в колінно-ліктьовий позиції, стоячи з упором в коліна, лежачи на спині або на боці.
3. У кухоль Есмарха наливають теплу воду (близько 36 С) і поміщають резервуар вище тіла, щоб у води була можливість під тиском надходити через трубочку в анальний прохід.
4. Накінечник кухля Есмарха змащують вазеліном, кремом, олією.
5. Випускають повітря з трубки, вставляють в анальний отвір на глибину 8-10 см. Важливо розслабитися і зосередитися на диханні.
6. Воно повинно бути глибоким, діафрагмовим, голову нахиляють вперед.
7. Коли вода в гуртку Есмарха закінчилася, необхідно почекати близько 15 хвилин, щоб рідина змогла проникнути в кишечник і розм'якшити калові маси.
8. При позивах до дефекації, процедуру вливання припиняють.
9. Якщо з'явилися хворобливі відчуття, можна злегка помасажувати живіт круговими рухами.
10. Чистку можна повторити, але не раніше ніж через 45 хвилин після першої.

• Вода. Ідеальний варіант для очисної клізми. Можна використовувати теплу кип'ячену воду.
• Вазелінове, рослинне масло, гліцерин. Теплі масла розводять у воді (3 ст.л. на 100 мл) і роблять клізму спринцівкою. Дія розчину почнеться не раніше ніж через 8 годин. Масляні клізми застосовують при наполегливих запорах, а також у вигляді мастила і захисту перед введенням мильної або гліцеринової клізми. Новонародженим можна зробити гліцеринову клізму, розбавивши 2 ч.л. гліцерину в склянці води.
• Розчин на основі лікарських трав, наприклад, відвар ромашки. Вона має в'яжучу дію на слизову і поглинає гази, які виділяє шлунково-кишковий тракт. Для клізми необхідно залити ромашку окропом, а через чверть години процідити. Далі відвар додають в воду. Клізма з ромашкою показана маленьким дітям і вагітним жінкам. Грудничкам роблять відвар у співвідношенні 2 ч.л.ромашки на склянку води.
• Мильний розчин застосовують при запорах, нерідко комбінують з гліцерином. Мильна клізма - відмінний стимулятор перистальтики кишечника. Метод застосовується при лікуванні дітей і дорослих. Зазвичай, в літрі води розчиняють 1/2 ч.л. натертого дитячого мила.
• Розчин кухонної солі з магнезією називають гіпертонічною клізмою. Застосовують у випадках запорів, коли не можна проводити сильне водне навантаження на організм. Сольові клізми призначають при хронічних запорах. Для кращого ефекту використовують проносну сіль англійську, моршинську або карловарську. Дітям можна зробити клізму з розчину кухонної солі (1/2 ч.л. на склянку води).
• Розчин з додаванням лимонного соку або оцту, содова клізма. Кислі клізми підсилюють перистальтику кишечника, тому активно застосовуються при запорах. Також призначають кислі і содові клізми при сильній діареї, щоб вгамувати біль і роздратування в задньому проході.
• Розчин з пероксидом водню. Застосовується для стимулювання перистальтики. Дуже небезпечна клізма, оскільки може викликати опік слизової оболонки. Також пероксид водню входить до складу клізми Огнєва, яку призначають тільки в умовах стаціонару в важких випадках.
• Киснева клізма. Застосовується виключно в разі гельмінтозу. У товсту кишку рівномірно подають кисень, що негативно позначається на глистах, що не переносять високої концентрації кисню.

Одиничне проведення процедури клізмування не приносить шкоди організму. А ось використовувати клізму як щоденну процедуру очищення кишечника - небезпечно. Адже таке зловживання загрожує порушенням природної перистальтики, розвитком дисбактеріозу, зниженням імунітету, вимивається з кишечника корисна мікрофлора.

Клізму при запорах можна робити людям з гострим апендицитом, з виразкою прямої кишки, її випаданням, з перитонітом, з тріщинами в задньому проході, з онкозахворюваннями товстої кишки, з гемороєм і кишковими кровотечами.

Раніше ми писали про таку проблему, як свербіння в задньому проході.

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

• Кишкові інфекції: симптоми, лікування, профілактика
• Золотистий стафілокок: причини захворювання, симптоми, лікування