Хламідіоз – це доволі поширена і підступна проблема, яка може супроводжувати інтимні стосунки, але при цьому розпізнається не відразу. Причому, ця хвороба небезпечна не лише для жінок, але і для чоловіків і навіть загрожує безпліддям.
ЧИТАЙ ТАКЖЕ:
Які ознаки хламідіозу у жінок і чоловіків, чим він небезпечний і як лікується? За відповіддю на ці та інші питання tochka.net звернулася до лікаря акушера-гінеколога в клініці Смарт Медікал Центр Олени Орлової.
Хламідіоз – інфекційне захворювання, що передається статевим шляхом. Воно викликається грамнегативними бактеріями, що відносяться до облігатних паразитів. Специфічний збудник – хламідії. Їх існує декілька видів, але основним та небезпечним для людини є вид Chlamydia trachomatis. Паразитують та розмножуються вони у середині клітин епітелію, який вистилає сечостатевий тракт.
Зараження відбувається від хворої людини в основному статевим шляхом. Має місце і зараження побутовим шляхом – через предмети домашнього ужитку, білизну, рушники та мочалки для душу, але частота зараження цим шляхом не більша, ніж 7-12% від загальної кількості заражень.
Хламідіоз небезпечний тим, що ураження сечостатевої системи призводить до хронічних запальних процесів органів малого тазу та у 50% стає причиною безпліддя.
У випадках, коли жінка має не проліковану урогенітальну форму хламідіозу, під час вагітності та пологів у 50 % випадків інфекція передається внутрішньоутробно або під час проходження плоду через інфіковані пологові шляхи. Такі новонароджені часто страждають на хламідійне запалення очей та легень.
Також, при ураженні серцево-судинної системи, хламідіоз може бути причиною хвороб:
- ішемічна хвороба серця;
- інфаркт міокарду;
- вражаючи легені – причиною пневмоній, що не піддаються лікуванню, та бронхіальної астми;
- хламідійні ураження шлунково-кишкового тракту;
- ураження суглобів;
- ураження очей.
Дуже часто хламідійна інфекція поєднується із іншими інфекціями, що передаються статевим шляхом – мікоплазмозом, трихомоніазом, гарднерельозом, кандидозом. Після інфікування урогенітальним хламідіозом інкубаційний період триває від 7 до 30 днів. Ступінь вираженості клінічних симптомів може дуже відрізнятися.
Клінічні прояви урогенітального хламідіоза у чоловіків і у жінок мають свої особливості через відмінності в локалізації первинних вогнищ ураження. У чоловіків – сечовипускний канал, у жінок – цервікальний канал.
Які перші ознаки хламідіозу у жінокУ жінок хламідійна інфекція, як правило, перебігає з мінімальними клінічними симптомами, а інколи і зовсім безсимптомно.
Спочатку розвивається запалення сечовипускного та цервікального каналу. Хворих може турбувати дискомфорт, свербіння в уретрі, біль при сечовипусканні, іноді часті позиви на сечовипускання. Проявами запалення цервікального каналу можуть бути відчуття вологості в статевих органах, відчуття тяжкості з невеликими тягнучими болями, незначні виділення з піхви.
Проте, найчастіше запалення розвивається без клінічних проявів, жінки не звертаються по медичну допомогу, що призводить до розвитку важких ускладнень.
Часто саме клінічні прояви ускладнень хламідійной інфекції – запалення маткових труб, яєчників, безпліддя, позаматкова вагітність, самовільні викидні, хронічний тазовий біль – примушують жінок звертатися до лікаря гінеколога.
Які симптоми хламідіозу у чоловіківУ чоловіків найбільш раннім клінічним проявом урогенітального хламідіоза є запалення сечовипускного каналу.
Початок клінічних проявів варіює від явної запальної реакції, що супроводжується рясними виділеннями з сечовипускного каналу (гострий перебіг) до мізерних, ледве помітних слизових виділень без характерних ознак запалення (підгострий перебіг). У останньому випадку хворі часто не звертаються по медичну допомогу, що веде до хронізації процесу і розвитку ускладнень.
Окрім виділень хворих може турбувати свербіння у кінцевих відділах сечовипускного каналу, незначні різі при сечовипусканні.
Коли хламідіоз має безсимптомний перебіг, хворі звертаються до лікаря при виникненні серйозних ускладнень, зокрема імпотенція та безпліддя. Захворювання хламідіозом протягом тривалого часу призводить до зниження лібідо та потенції при тому, що на ранніх стадіях захворювання через подразнення збудниками хламідіозу статевого та сечовивідного тракту лібідо може навіть дещо підвищуватись.
Тривалий хронічний хламідіоз може призвести до розвитку хвороби Рейтера.
Як лікується хламідіоз і чи можна в цей час займатися сексомПри виявленні хламідійной інфекції необхідне обов'язкове обстеження і лікування всіх осіб, що мали з хворим статеві контакти, незалежно від наявності у них клінічних проявів.
На час лікування суворо забороняють статеве життя, вживання алкогольних напоїв, гострої їжі, тривалі фізичні та психічні перевантаження.
Для лікування хламідіозу використовують антибіотики. Іноді потрібно декілька курсів антибактеріальної терапії. Для ефективної терапії доцільно використовувати одночасно два антибіотика, які належать до різних груп антибіотиків.
При необхідності, особливо при тривалому перебігу інфекції, проводять імунотерапію. Також проводять симптоматичне лікування ускладнень.
Складність лікування хламідіозу дуже часто пов'язана з одночасним невиявленим супутнім трихомоніазом, збудник якого значно більший розмірами, захоплює хламідії всередину, чим унеможливлює дію на них антибіотиків. Найчастішою причиною неуспішного лікування хламідіозу є не діагностований та не пролікований трихомоніаз.
При підозрі на хламідійну інфекцію або розвиток запальних захворювань сечостатевих органів, безпліддя необхідно обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря для ретельного обстеження та відповідного лікування.
Раніше ми розповідали, чому чоловік зраджує, але не йде: думка експерта.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: