Народившись в Україні, ці люди, як і багато інших українців, з дитинства розмовляли російською мовою. Але одного разу зрозуміли: так далі тривати не може. І перейшли на українську.
Історії цих людей про те, як перейти на українську, ми вирішили розповісти в Міжнародний день рідної мови, який щороку святкується 21 лютого. Вони надихають і показують, що можливо навчитися гарно розмовляти українською. Бери до уваги їхні поради, читай книги, які допоможуть краще зрозуміти українську, — і в тебе обов'язково все вийде!
Історія 1: Андрій Міщук і Вероніка ФатєєваЩе плануючи одруження, ми домовилися, що з народженням первістка почнемо спілкуватися українською. Рішення ґрунтувалося на тому, що в майбутньому українська мова активно розвиватиметься, і що більше людей стануть потроху на неї переходити, то багатшою і популярнішою вона буде. Та й дитині буде легше адаптуватися в україномовних садочку та школі, якщо і вдома вона спілкуватиметься українською.
І ось — ті довгоочікувані дві рисочки на тесті вагітності. Але перехід на українську ми щодня відкладали на завтра. Тоді, у 2012 році, це ще не було мейнстримом. Майже всі в нашому оточенні спілкувалися російською. Тож, розуміючи, що це "завтра" може бути ще дуже довго — вибрали для себе день Х. Це була новорічна ніч, і з боєм курантів в компанії друзів (російськомовних) ми раптово почали говорити до них українською. Вірніше, намагалися говорити. Це була жахлива суміш російської та української, та ще й в уповільненому темпі. Бо думаєш все одно російською і перекладаєш.
Друзі хихотіли та жартували, кожен вважав за потрібне постійно нас виправляти, тільки лінивий не запитав, що це з вами. Але в цілому всі сприймали такий перехід добре, до нашої дивакуватості вже трохи звикли.
Загалом перехід не був складним, але ж хотілося позбавитися суржика та розмовляти на пристойному рівні. Адже здається, що ти добре володієш мовою, коли можеш підтримати розмову.
Але перехід у побуті — це набагато складніша історія. Адже ти маєш почати думати українською. На це треба час. На початку під час якоїсь дуже емоційної розмови ми мимоволі переходили на російську, бо емоції треба було виплеснути просто зараз і ніколи там в голові перекладати. Але знову поверталися до української. І тепер, якщо і сваримося, то тільки солов’їною.
Згодом ми досягли нормального рівня української мови, і тепер при знайомстві нас навіть інколи приймають за львів’ян, і ми тим пишаємося.
Поради для тих, хто хоче перейти з російської на українську
Тож наша порада тим, хто теж хоче перейти на спілкування українською: призначити собі день, прокинутися і просто почати говорити. Так, буде багато помилок, русизмів і дивних слів. Але головне — не очікувати, що ти одразу заговориш ідеально. Будь-яка мова, яку ти опановуєш, вимагає вивчення і систематичного повтору. Українська не виняток. Тож спілкуйся, не зупиняйся і не нервуй, коли хтось підказує, як правильно. А якщо забагато підказують, відправляй порадників подалі. І головне — насолоджуйся процесом опанування нових слів. Часом дивує, наскільки багата і влучна наша мова.
Історія 2: Наталія ІоничеваДекілька років тому видавництво, в якому працював мій чоловік, створило україномовний проєкт. Тепер всі статті мали писатися мовою "неньки". Потім деякі його колеги потроху перейшли на українську і в приватному спілкуванні. Ці нововведення чоловік почав впроваджувати і в нашій сім’ї.
Хоча я і навчалася в школі, де всі предмети викладалися українською мовою, та не була готовою до таких змін. Декілька місяців ми так і жили: говорили одне з одним різними мовами. Але з часом я все частіше переходила на українську, якщо співрозмовник говорив нею. Спілкувалася я майже ідеально, але уповільнено, бо паралельно перекладала подумки власні слова. Бували і ляпи — деякі стійкі вирази з російської я "під кальку" вставляла в свою українську. Так, одного разу я поїхала у відрядженні на схід України. І як же мені було соромно, коли у відповідь на моє "Я так рахую", сказане декілька разів, колега з Харкова мене виправила: "А я вважаю, рахують числа".
Чимало людей у моєму оточенні вважало мою українську способом виділитися, засуджували. Але я вже не уявляла, що мій синочок (тоді ще в проєкті) буде говорити російською, адже він українець, як і ми, його батьки.
Сьогодні я майже не використовую російську. А коли мушу говорити російською, то просто язик заплітається і я погано вимовляю деякі слова, та й виходять вони з якимось акцентом. Думаю я давно вже теж українською, тобто ця мова стала для мене по-справжньому рідною.
Поради для тих, хто хоче перейти з російської на українську
В мене єдина порада: просто говорити, нехай навіть і з помилками. Говорити скрізь: вдома, в магазині, з подругами, в транспорті. Тому що саме в живому спілкуванні дійсно закріплюється вміння говорити українською.
Історія 3: Ксенія ЧерняєваЯ перейшла на українську у 26 років, трохи більш як два роки тому. Досі все життя говорила російською (я з досить російськомовного регіону — Херсонщини). Скільки себе пам’ятаю, завжди була патріотично налаштованою, тому довгий час мала внутрішній конфлікт: якщо я патріотка, то чому розмовляю російською?
Війна з Росією тільки підсилила цей мій внутрішній конфлікт, але навіть після тоого я ще тривалий час не могла зважитися на перехід на українську. Я за освітою журналістка, все моє професійне життя пов’язане з комунікацією. Був страх, що на перших етапах я виглядатиму зовсім непрофесійно, не матиму необхідного словникового запасу, помилятимуся.
Пам’ятаю, як одного серпневого дня я зібралася в тур до Карпат. Піднялася на Говерлу, відчула кайф від перебування на Франківщині серед україномовних співвітчизників. Повернувшись до Києва, відчула сильну тугу за тим, як було в Карпатах. Було якось особливо некомфортно від того, що я вирізняюся своєю мовою, це здалося неправильним. Вже наприкінці серпня я остаточно перейшла на українську.
Найскладніше і найцікавіше почалося в перші дні мого україномовного життя. Я відчула різкий брак слів у повсякденному спілкуванні, сильно напружувалася через це. Словники в мобільному стали моїми найкращими друзями. Чомусь до цього гадала, що якщо знаєш російську — українською говорити буде легко. Ні й ще раз ні! Це дуже різні мови, і не треба недооцінювати особливості вивчення кожної.
Я оточила себе україномовним простором, наскільки це можливо (YouTube-канали, книжки, сайти, переклала всі налаштування в телефоні та на ноутбуці на українську) — це спрацювало. Також була велика підтримка від мого оточення. Шлях до хорошої української лежить через погану українську, і не треба цього соромитися. Зараз вже буває складно згадати російський переклад українського слова — є відчуття, що говорила українською завжди. Але щоб до цього прийти — треба було подолати певний етап.
Поради для тих, хто хоче перейти з російської на українську
Роби все поступово. Коли різко відмовляєшся від цукру чи борошняних виробів — є більший ризик зірватися. Так і з мовою. Спочатку переведи налаштування в телефоні на українську, потім почни вести соцмережі українською. Дай мозку налаштуватися на мову.
Зроби своє оточення україномовним. Це не значить, що варто "обрубати кінці" з усіма російськомовними друзями. Просто намагайся створити для себе умови, де українська скрізь. Додай українських виконавців у плейліст, слухай українські подкасти та дивись україномовних блогерів. Почни знайомитися із сучасною українською літературою, запишися на марафон української (такий теж є!). Знайди однодумців, які теж подолали шлях переходу з російської на українську — нехай вони стануть твоєю підтримкою.
Зроби свою обіцянку публічною. Коли я остаточно вирішила, що переходжу на українську, то опублікувала пост у Фейсбуку. Таким чином вбила двох зайців: отримала багато підтримки від друзів і знайомих в соцмережі + дала собі остаточно зрозуміти, що шляху назад немає.
І наостанок — я завжди говорю, що серед українців немає ніякого переходу на українську. Є повернення до української. На жаль, під тиском певних обставин велика частина наших предків українців колись перейшла на російську. Були часи, коли в місті вважалося непрестижним говорити українською — мовою міста у Російській імперії, а згодом у Радянському Союзі була російська.
Хтось тоді перейшов на російську зі страху, хтось — через нову моду, хтось просто був змушений. Але часи змінилися. Сьогодні українська переживає новий розквіт, небувале зростання популярності. Тому дуже важливо почати із себе, щоб надихнути інший на цей крок. І так — повернутися до української можна і в 20, і в 40, і в 80.
Коментар експертаАртур Пройдаков у 2021 році став найкращим вчителем року. Він посів перше місце у конкурсі Global Teacher Prize Ukraine. Народившись на Луганщині, де більшість населення спілкується російською, він не тільки став розмовляти українською, але й почав викладати її. Зараз Артур працює вчителем української мови та літератури в одній із київських приватних шкіл. Отже, він на власному досвіді знає, як переходити з російської на українську. Ось такі він дав поради тим, хто хоче теж почати спілкуватися рідною мовою.
- Оточи себе українською мовою. Розпочати можна з ґаджетів — того, чим ми користуємося щодня та щомиті. Встанови українську мову в налаштуваннях за замовчуванням. Також слідкуй за тим, що ти дивишся, що читаєш. Наприклад, у тих же соцмережах. Спробуй збільшити присутність українського контенту — підпишися на україномовні сторінки та групи, які тебе цікавлять.
- Не бійся помилок. Це природно для дорослого — соромитися неправильної вимови. Але тут навпаки, треба якомога більше вправлятися та використовувати українську мову на практиці.
- Споживай якомога більше українського культурного контенту поза межами соцмереж. Дивися фільми в українському дубляжі, читай книжки українською мовою, використовуй україномовний YouTube.
- Використовуй мову не лише для усного мовлення, але й для письма. Поступово пробуй переходити на українську у дописах для соцмереж.
Нещодавно ми писали про те, хто й навіщо відмовляється від інтернету.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: