В Україні понад два тижні тривають воєнні дії. Багато українців вирішили виїхати з місць активних бойових дій, аби врятувати життя своїм близьким і рідним. Але перебуваючи в безпечному місці, багато хто відчуває провину перед тими, хто залишився. Люди звинувачують себе в тому, що не допомагають або роблять це недостатньо, і гадають, що могли б зробити більше. Редакція tochka.net звернулася за консультацією до психолога Анни Фесенко та дізналася, що таке синдром уцілілого і як з ним боротися.
Провина того, хто вижив, або синдром уцілілого — це соціально-психологічний феномен, і виникає він у тих людей, які були свідками травмуючих подій (війна, стихійні лиха, аварії, епідемії тощо), самі пережили їх і вижили, або на той момент перебували у кращих умовах, ніж інші.
Психолог зазначає, що провина того, хто вижив, не вважається офіційним психічним розладом, але вона пов'язана з посттравматичним стресовим розладом. І якщо людина застрягає в цьому почутті на довгий час, то цей стан переходить у патологічний.
Синдром того, хто вижив: симптоми
- емоційна нестабільність
- порушення сну
- нічні кошмари
- тривога
- відчуття сорому
- втрата апетиту
- відчуття безпорадності та горя
- відсутність життєвих сил
- гнів та агресія, спрямовані на себе
- схильність до ризику, алкоголю, наркотиків, щоб заглушити внутрішній біль
- відсутність сенсу життя
- нав'язливі думки ("Я міг щось зробити, але не зробив", "Я вижив, вони загинули, це несправедливо", "Я в кращих умовах, ніж вони, це неправильно", "Інші люди більше заслужили на те, щоб вижити", "Це я винен", "Як я з усім цим можу жити далі?")
Почуття провини — соціально нав'язане, нас навчили відчувати провину з метою регулювання поведінки та маніпуляції. Діти не народжуються із цим відчуттям, воно не є природним.
Почуття провини може бути конструктивним (коли людина зробила щось погане та її мучить вина) та невротичним (сформоване спотвореним сприйняттям ситуації). Якщо почуття провини засноване на реальній шкоді для когось — потрібно змінитися, постаратися виправити ситуацію, наскільки це можливо, зробити висновки, щоб так більше не чинити.
Провина того, хто вижив — це неадекватне почуття провини і жодних реальних підстав під собою не має. Це вигадана провина, яка заважає ухвалювати правильні рішення і відволікає від гідного проходження та відпускання ситуації, що травмує. Людина, яка страждає від почуття провини за те, що вижила, часто втрачає сприятливі можливості в житті, ізолює себе від інших, може "карати" себе, одним словом, запускає режим саморуйнування.
Синдром уцілілого: що робити- Усвідомити, що ти не відповідаєш за ситуацію, і визнати, що ти не всесильна.
- Давати волю емоціям — поплакати, покричати, побити подушку, виписати свій внутрішній стан на аркуші паперу, а потім порвати його чи спалити.
- Якщо ти перебуваєш у кращих умовах, ніж інші, і зараз відбуваються якісь події, наприклад, війна, запитай себе: "Чим я можу бути корисним?", "Що я можу зробити?", "Як я можу допомогти?". І роби це. Навіть просто молитися — це вже реальна дія та допомога.
- Створити нові життєві смисли.
- Звернутися за допомогою до психолога.
Звільнення від почуття провини при синдромі вцілілого — це насамперед особистісне та духовне зростання, розвиток людини. Позбутися цього — це насамперед змінити свій світогляд, дивитися конструктивно і глобально на ситуацію, і тоді не залишиться всередині місця для підтримки цього синдрому, а буде позиція і світогляд дорослої, мудрої, відповідальної людини, і буде рух у Життя. І ми завжди маємо вибирати саме цей шлях — У ЖИТТЯ!
Раніше ми розповідали, як евакуюватися із тваринами.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: