Інформаційна війна одна із серйозних методів впливу на колективне мислення. З початку вторгнення РФ в Україну, активізувалася величезна кількість різноманітних ворожих Telegram-каналів та сайтів, які публікують фейкові новини та поширюють дезінформацію серед українців. Дуже важливо перевіряти інформацію та отримувати її лише з достовірних джерел.
Центр протидії дезінформації при РНБО, CERT-UA, Держспецзв'язку регулярно публікують матеріали щодо безпеки в мережі.
tochka.net зібрала в один матеріал найголовніші поради щодо інформаційної гігієни.
- читати весь текст, а не лише заголовок. Часто основний матеріал не відповідає заголовку новини чи у ній відсутні факти, які підтверджують її правдивість;
- дізнаватися хто автор. Почитати його біографію, ознайомитися з попередніми матеріалами, переглянути його пости у Facebook;
- перейти на посилання першоджерел, на які посилається автор. Якщо у матеріалі відсутні посилання та цитати не підкріплені надійними джерелами, то, швидше за все, це фейк;
- сайти, на яких величезна кількість всіляких рекламних банерів, оголошень, а заголовки написані капслоком, з використанням знаків оклику повинні викликати скепсис. Також повинні насторожити фрази: "100 інфа", "терміновий репост", "страшна новина", "термінова новина" і т. д.; Емоційне забарвлення новини може вказувати на її фейковість;
- звертати увагу на час і дату публікації, перевіряти ще раз на кількох надійних джерелах, коли саме сталася подія;
- використання в матеріалі коментаря анонімних експертів (наприклад, "у середовищі військових говорять..." або "як вважають вчені...") або експертів, про яких ти не можеш знайти інформацію в інтернеті, може свідчити про недостовірність інформації;
- подумай добре перед тим, як перепостити новину. Перевір всі дані, переконайся, що це дійсно достовірна інформація і тільки потім публікуй.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
На які джерела підписатися, щоб отримувати достовірну інформаціюТи можеш підписатися на оновлення новин у Facebook, Telegram наступних сторінок:
- Суспільне | Новини;
- Укрінформ;
- hromadske;
- Hromadske Radio;
- сторінки та сайти органів місцевого самоврядування;
- Офіс президента України;
- Міністерство оборони України;
- Національний банк;
- Центр протидії дезінформації при РНБО.
- встановити PIN-код на смартфоні. У разі крадіжки або втрати смартфона та кредитних карток, це надасть додатковий час для звернення до банку, щоб заблокувати картки;
- не відкривай повідомлення та не переходи за посиланнями від невідомих номерів. Повідомлення можуть бути на кшталт: "Вам зараховано 6500 грн за заявкою Дія, деталі за посиланням". Якщо сумніваєшся, то телефонуй на гарячу лінію банку;
- не відкривай електронні листи про виграш у лотереї, грошові надходження, отримання спадщини. Шахраї систематично здійснюють подібні розсилки.
Telegram став сьогодні одним із найпопулярніших джерел інформації. Тому важливо подбати про безпеку його використання. Зміни налаштування:
- хто може бачити номер телефону — ніхто;
- хто може знайти за номером — мої контакти;
- хто може бачити час моєї останньої активності — ніхто;
- хто може бачити фото та відео мого профілю — мої контакти;
- хто може мені телефонувати — мої контакти (або ніхто, якщо хочеш);
- peer-to-peer — мої контакти (або ніхто, якщо ти хочеш не повідомляти свою IP-адресу абонентам, що викликають);
- хто може додавати посилання на мій обліковий запис під час надсилання моїх повідомлень — мої контакти.
Також встанови пароль для входу в Telegram і увімкни двофакторну автентифікацію для свого облікового запису.
Нещодавно ми розповідали, як зберегти ефективність та знайти сили на роботу під час війни.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: