Через війну понад 8 мільйонів українців були змушені покинути свої домівки й вирушити у більш безпечні регіони країни. З кожним днем ця цифра змінюється – хтось повертається додому, а хтось евакуюється, адже обстріли на сході та півдні не припиняються. Понівечені долі, втрата близьких, зруйновані будинки, невпевненість у завтрашньому дні, тривога, страх – те, що переживають вимушені переселенці. Але знаходяться люди, які готові допомогти у цей складний період – ті, хто проживає в безпечніших місцях і хоче прихистити тих, хто цього потребує. Що потрібно знати про адаптацію переселенців, як їм допомогти, а не нашкодити, та як не вигоріти самому – порадами поділилися телеведуча "Ранку у великому місті" на ICTV, практикуючий психолог Юлія Зорій та психолог реаліті Нового каналу "Екси" Наталя Єжова.
Хоч як би сильно ви хотіли допомогти переселенцям якнайшвидше адаптуватися на новому місці, психологи радять не поспішати з цим.
Для початку важливо зрозуміти, що люди, які перебували в зоні активних бойових дій, пережили дуже складний період. Вони змучені, знервовані та виснажені. Тож найперше, що ти можеш зробити, – це дати їм час на перепочинок і повноцінний сон, наскільки це можливо. Не намагайся з порогу налагодити зв’язок і проявити всю свою гостинність і дружелюбність. Це, звісно, дуже важливо й добре, але трошки згодом, наступного дня чи за кілька днів. Спершу – базові потреби: їжа, душ, сон,– пояснює Юлія Зорій.
Якщо вони приїхали з однією торбинкою або й без неї, допоможи з побутовими речами.
Дізнайся, який у людей розмір одягу та взуття, і знайди те, що підійде. Запитай, що вони люблять їсти, і складіть список продуктів, які сподобаються. Засоби особистої гігієни – теж важлива річ, тому допоможіть людям задовольнити базові потреби,– радить Наталя Єжова.
Хоч яким би щирим було твоє бажання допомогти, розділити горе, не треба "грузити" розмовами про війну.
Знайомлячись, не проявляй надмірної цікавості, особливо якщо людина ще не готова йти на контакт чи ділитися своєю історією. Говори на нейтральні теми, які могли б відволікти людину від нещодавніх трагічних спогадів. Але вислухай, якщо вона захоче поговорити про них сама,– каже ведуча ICTV Юлія Зорій.
Важливо щиро співчувати горю.
Кожній людині потрібна інша людина. Спробуй поговорити про почуття, події, плани, думки. Використовуй у своїх розмовах частинки: "ми" та "теж". Це допоможе прожити ситуацію і дасть велике полегшення,Створіть ритуали– пояснює ведуча Нового каналу Наталя Єжова.
Щоб підтримати психіку після пережитого, організуй стабільність.
Не завжди ця стабільність має бути у чіткому графіку. Створюй її у найпростіших речах – розпорядок прийому їжі, зарядка, щоденне навчання чогось нового. Наприклад, мови. Це допоможе тим, хто приймає, і тим, хто переселився,– уточнює Наталя Єжова.
Ненав’язливо долучай переселенців до облаштування побуту.
Пропонуючи, залучай до спільної хатньої роботи: приготування їжі, прибирання та спільного проведення часу – настільні ігри, прогулянки, невеличкі екскурсії новим для них містом тощо. Це допоможе відволіктися і дасть відчуття корисності. Не засмучуйся, якщо почуєш відмову на всі ваші щирі ідеї. Після пережитого стресу людям ще може бути важко адаптуватися до нових умов. Якщо є діти, спробуй організувати дозвілля для них. Корисні заняття, спілкування з однолітками та режим дня допоможуть їм легше пристосуватися. Поділися інформацією про допомогу для переселенців у вашому місті. Де і що вони можуть отримати, чим можуть бути корисними чи куди влаштуватися на роботу,Не забувайте про свій комфорт– каже Юлія Зорій.
Адже допомагаючи іншим, дуже легко вигоріти.
Для тих небайдужих людей, які надають прихисток, це справа відповідальна й нелегка. Тому піклуйся про себе. За можливості залиш особистий простір собі і тим, кого прихистили. Важливо зберегти і свій емоційний стан. Навантаження на тебе теж велике: від відповідальності і бажання допомогти до страждань через співчуття. Надаючи прихисток, ти маєш подбати про те, щоб ти і твоя сім’я були в комфорті. М’яко поясніть тим, кого прихистили, про правила і режим дня вашої родини, про ваші традиції, про те, що можна і чого категорично не можна робити,– радить Юлія Зорій.
Раніше ми розповідали про свідому медитацію.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: