Редакція сайту ухвалила рішення: для експерименту періодично віддавати сторінки lady.tochka.net нашим читачам-чоловікам. Адже, як показує статистика, приблизно третя частина наших постійних читачів – чоловіки. Щоправда, найчастіше вони навідуються у рубрику «Секс», але іноді їх зачіпають за живе і теми, далекі від інтиму. Наприклад, тема шлюбу.
Перший наш співрозмовник – Стас Котов, не дуже старий, але затятий холостяк.
«Мені 34 роки. Я ніколи не був одружений і в найближчі років сорок навряд чи наважуся на таку дурницю. А якщо через сорок років мене охопить маразм і я все-таки вскочу в таку халепу, то це вже буду не я, а моє старече слабоумство. Але в здоровому глузді і при пам'яті – нізащо!
Як я опинився у лавах закоренілих холостяків?
Упевнений: майже половина жінок подумала про те, що у моїх грудях калатає розбите нещасним коханням серце. А друга половина вирішила, що в мене з головою (або ще з чимось) не все гаразд.
Помилилися обидві половини: серця мені ніхто не розбивав і з усіма частинами мого тіла в мене все гаразд.
А в лави затятих холостяків мене привели логічні міркування. Річ у тім, що я не розумію, нащо сучасному чоловікові потрібна дружина.
Дружина потрібна, бо кохання? Я в кохання не вірю. Пристрасть – так. Пристрасть, яка охоплює, зносить дах, іноді навіть паралізує. Але вона минає. Учені кажуть, що максимум через три роки. З особистої практики – і року багато. А потім нудно. І дуже добре, що я жодного разу за всі свої «пристрасті» не встиг одружитися! Інакше як би я дав собі раду з іншими своїми пристрастями?
Дружина потрібна для сексу? Регулярного та безпечного? Про регулярність: уже до кінця першого року подружнього життя у 90% дружин моїх друзів виявилася тяжка хвороба: щойно в ліжко, то «болить голова». Болить так часто, що майже всі мої друзі регулярно ходять «наліво».
Подружній секс безпечний із погляду здоров'я? Майже всі мої подружки – заміжні. І я не можу поручитися за їхнє здоров'я тому, що й сам у лікаря жодного разу не був, а презервативи не люблю.
Шанси на те, що мені попадеться жінка без «головного болю» й патологічно вірна, мінімальні. Адже так?
Дружина потрібна, щоб налагодити побут? По-перше, я й сам із цим непогано справляюся. По-друге, дівчата у віці до 25 із великим презирством ставляться до прання-прибирання, вважаючи себе вище цього. А ті, кого життя вже обламало, обламані під корінь. Жінки після 30 уже готові прати та прибирати, але здебільшого вони більше ні на що не годяться.
І останнє: беручи на себе прості домашні обов'язки, ці дами передбальзаківського віку чомусь вважають, що роблять бозна-який подвиг і готові душу виїсти в обмін на випрану сорочку.
Краще вже я сам засуну свою білизну в пральну машину і приготую м'ясо так, як я люблю.
Дружина потрібна для того, щоб було з ким поговорити? Я дуже люблю машини. Часто міняю їх і кожна нова машина для мене – свято. Я не одержав у спадщину від татуся мільйон, тому я купую машину не в салоні, а шукаю її на ринках, у журналах. Поки шукаю і коли знаходжу (тобто весь час, коли не сплю), я готовий говорити про машину годинами.
Ви хочете сказати, що на світі є жінка, яка слухатиме мої розмови про машини?
Так, але може, дружина запропонує мені тему для розмови? Наприклад, про зростання цін, про зачіски своїх подруг, про шмотки, на які я негайно повинен дати гроші? Заради цього я повинен одружитися? Краще я телевізор увечері подивлюся.
Дружина потрібна, щоб народити мені сина? Але я не хочу мати дітей. Може, я виродок. Але тоді я в одній групі з тими мамами, які луплять у скверах своїх дворічних дітей за те, що вони не сидять на місці, вередують, коли їм душно або холодно, або хочеться покататися на чужому велосипеді.
Із десяти жінок у кращому разі одна знає, навіщо вона народжує. Не «чому» – це зрозуміло. Бо залетіла. А от «навіщо»? Ви ж і самі не можете відповісти, навіщо вам діти. Адже так? Куди вже мені, чоловікові, з таким питанням впоратися.
Дружина потрібна, щоб підтримати мене у скрутну хвилину? Якщо шеф накричить, а я депресуватиму – так, дружина вислухає. Якщо я розкажу. Але я не розкажу, бо й сам із такою «бідою» впораюся. А якщо серйозні проблеми, то дружина – це перша людина, яка вдарить словами «невдаха», «нездара», «сам винен» і т.д.
До Сибіру за чоловіком-декабристом уже майже двісті років ніхто не йде. Ні, в ролі соратниці на життєвому поприщі я дружину зовсім не бачу.
Я досі не можу вигадати для своєї мами якогось переконливого, на її думку, аргументу на користь мого холостого життя.
Я регулярно знайомлю її зі статистикою розлучень, розповідаю про те, як ділять майно та дітей наші сусіди й знайомі. Даю їй читати журнали зі статтями про те, що в Європі близько 70% людей віком за 40 років – самотні. І ніхто не вбачає в цьому соціальної катастрофи. Але її не переконують навіть жахливі історії з залу суду про «любов» між свекрухою та невісткою! Моя мама впевнена: кожній людині потрібна сім’я.
Але навіть вона, проживши в шлюбі майже півстоліття, не може переконливо відповісти мені на запитання, навіщо ж мені потрібна дружина.
Поки мама шукає аргументи на користь мого одруження, я живу в щасливій впевненості, що в житті, крім одруження, є безліч способів розважитися. І розважитися з меншим ризиком для здоров'я або гаманця.»
Інший наш автор – Рей Сергєєв, – впевнений у тому, що сім’я не потрібна не лише чоловікам, а й сучасним жінкам. Але винуватцями він вважає нас, жінок. Прочитай статтю «А чи потрібна жінці сім’я?»
Прочитай і про те, що, на думку чоловіка, дає жінці право відмовитися від сексу.
Чому чоловіки не поспішають одружуватися
Автор:
Стас Котов