Історія ремонту: як вигадали лінолеум (фото)

У бюджетному ремонті майже завжди звертають увагу на лінолеум.

Недороге покриття для підлоги колись було на вершині популярності, але й зараз воно впевнено тримається на ринку.

Лінолеум - це покриття з суміші смоли, живиці, бджолиного воску, лляної олії й іспанського коричневого барвника, нанесене гарячим на тканинну основу. Це відкриття було запатентовано Натаном Смітом ще в 1763 році.

Методи нанесення й склад удосконалювалися постійно. У 1843 році вперше з'явилися згадки про додавання меленого корку.

Найближче за складом до сучасного лінолеуму покриття називалося "камптулікон". Воно було з домішкою каучуку та користувалося неймовірною популярністю. Але з часом відбулося зростання цін на матеріали і виробництво лінолеуму стало нерентабельним. Каучук витиснули лляна оліфа та лляна олія.

Згодом з'явився ліноксин - це окиснена лляна олія. Англійський патент на її удосконалену технологію виробництва одержав Фредерік Волтон - винахідник того лінолеуму, який ми бачимо на ринку.

Назву лінолеум одержав від латинського оleum lini, що перекладається як "лляна олія". Саме вона і є основною сировиною, яку використовують при виготовленні.

Перша компанія з виробництва лінолеуму "Волгон, Тейлор і К" була заснована в 1864 р. у місті Стайнес під Лондоном. А в 1882 р. фабрики з'явилися й у Німеччині. Лінолеум удосконалювали рік у рік, пристосували до уподобань часу й удосконалили технологію виробництва. Загалом, із 1900-х років склад лінолеуму практично не змінювався.

Перший лінолеум був коричневий, оливково-зелений і темно-червоний. Малюнок з'явився тільки наприкінці XIX століття і був дорогим задоволенням зі зниженою зносостійкістю.

Але згодом склад був удосконалений, були вигадані різноманітні малюнки. Лінолеум прикрашали рослинними мотивами, орнаментами, обрамленнями. Це була гонка, змагання між фабриками, хто вигадає щось більш оригінальне та незвичне.

На початку ХХ століття здобув популярність стиль модерн. До виробництва залучали відомих художників, вони малювали ексклюзивні ескізи, які передові фабрики використовують і зараз.

Після Другої світової війни лінолеумова промисловість була зруйнована. Особливо це відчувалося в країні-лідері виробництва - Німеччині. Але вже в 1949 усе почало налагоджуватися. Оскільки лінолеум був популярний на ринку, підприємства знову запустили виготовлення підлогового покриття і до 1960-х утримували свої позиції. Після цього популярність здобули нові вигадки на основі полівінілхлориду й тафтингові килимові підлогові покриття.