У 2013 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, в якій ухвалила проголосити 2 листопада Міжнародним днем припинення безкарності за злочини проти журналістів. Безкарність призводить до більшої кількості вбивств і часто є симптомом загострення конфліктів та розпаду законодавства та судових систем. Резолюція закликає держави вжити конкретних заходів щодо боротьби з безкарністю. Дата була обрана на згадку про двох французьких журналістів, убитих у Малі 2 листопада 2013 року.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Лише у період з 2006 по 2020 рік, за даними Обсерваторії ЮНЕСКО щодо вбитих журналістів, 1200 журналістів було вбито за свою професійну діяльність. У 90% цих випадків убивці залишалися безкарними.
tochka.net згадує найрезонансніші вбивства журналістів та співробітників ЗМІ. Це лише невелика частина вбивств репортерів.
Ширін Абу Акле
Палестинську журналістку телеканалу "Аль-Джазіра" Ширіна Абу Акле вбили вранці 11 травня 2022 року під час зйомки збройного конфлікту в таборі біженців у Дженіні на Західному березі річки Йордан. Журналістка була одягнена у блакитний жилет із написом "Преса". Незважаючи на початкові повідомлення її колег (включно з фотожурналістом AFP), які звинувачували в її смерті ізраїльських солдатів, Ізраїль спочатку заперечував відповідальність і звинуватив палестинських бойовиків. Пізніше ЦАХАЛ заявив, що, можливо, її було вбито або від вогню ЦАХАЛу, або від вогню палестинців. Також ізраїльські військові заявили, що не мають наміру порушувати кримінальні справи або переслідувати будь-кого з причетних солдатів.
Рухолла Зам
Вперше за останні 30 років у 2020 році відбулася кара журналіста за його професійну діяльність. Руххола Зам був іранським активістом та журналістом, засновником Telegram-каналу Amadnews, який він заснував у 2015 році. Зам займався висвітленням масових протестів в Ірані у 2017-2018 роках. У червні 2020 року суд Ірану визнав його винним у "грубому порушенні морального порядку" за те, що він, за словами чиновників, підбурював на масові акції протесту. Він був засуджений до страти і страчений 12 грудня 2020 року. За даними АР, влада Ірану використала формулювання за "корупцію на Землі", яку вона часто використовує у справах, пов'язаних зі шпигунством або через спроби повалення уряду.
Павло Шеремет
У Києві 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля загинув журналіст "Української правди" Павло Шеремет. Машина належала редактору "Української правди" Олені Притулі, але її в машині на той момент не було. Журналіст їхав до офісу радіо для ведення ранкової програми. Павло Шеремет був білоруським журналістом та телеведучим. У 1997 році був взятий під варту білоруським урядом. Також працював у Росії телеведучим та журналістом, а потім переїхав до Києва. У 2020 році слідство у справі ймовірних виконавців убивства було завершено. Усі затримані заперечують свою причетність до злочину та вважають переслідування політичним. Вірогідні замовники вбивства названі не були. Розслідування щодо них виділено в іншу справу і триває.
Масова розправа над журналістами
У 2009 році відбулася масова розправа над репортерами на Філіппінах. Під час поїздки до провінції Мінданао було вбито 32 журналісти. Репортери супроводжували автоколонну сім'ї та прихильників місцевого політика, який збирався кинути виклик на виборах губернатора представнику клану Ампатуанів. Вважалося, що присутність журналістів забезпечить охорону автоколони, проте цього не сталося. Цей випадок показав, що Філіппіни є однією з найнебезпечніших країн для репортерів.
Гіслен Дюпон та Клод Верлон
У 2013 році 2 листопада на півночі Малі були викрадені та вбиті французькі репортери Гіслен Дюпон та Клод Верлон. Журналісти готували спеціальну програму RFI на тему "Криза на півночі Малі та примирення". Їх побили перед тим, як відвезли вантажівкою. Деякі джерела стверджують, що їхні тіла були знайдені пронизаними кулями, інші повідомляють, що їх горла могли бути перерізані.
Георгій Гонгадзе
Журналіста та засновника інтернет-видання "Українська правда" Георгія Гонгадзе викрали 16 вересня 2000 року, 2 листопада того ж року його обезголовлене тіло виявили в Таращанському лісі. Обставини смерті Гонгадзе стали національною трагедією та приводом для протестів проти тодішнього президента України Леоніда Кучми. Восени 2000 року в Україні вибухнув касетний скандал після оприлюднення "плівок Мельниченка", які свідчили про причетність Кучми та інших високопосадовців та політиків до вбивства журналіста Гонгадзе.
Раніше ми розповідали про те, як самостійно розпізнати фейки.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
- "Я щаслива": що таке афірмації і як вони працюють
- Наша гордість: захисниці України, які стали зірками соцмереж
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі