Правда чи фейк: 7 правил інформаційної гігієни

Широкомасштабне вторгнення РФ в Україну продовжується, а з ним і інформаційна війна. Після масованих ударів РФ по українських містах мережі сколихнули безліч фейків: закриття пунктів пропуску на кордоні, припинення роботи Червоного Хреста в нашій країні, петиція про відставку Валерія Залужного та інші. Після такого стресового дня легко потрапити на гачок і повірити у ці фейки. Проте tochka.net нагадує про важливі правила інформаційної гігієни від медіаексперта Оксани Мороз.

Визнати, що ти можеш потрапити на фейк

Так, багато українців вважають, що вміють відрізняти фейки від достовірної інформації. Проте таких насправді небагато: близько 3-11%. Таким чином, з ухвалення цього факту починається формування інформаційної гігієни.

Зрозуміти розрізненість інфополя

Гортаючи стрічку новин, ми бачимо велику кількість різної інформації: правду, фейки, пропаганду, контрпропаганду. Серед усього іншого: "хайпові новини", які вигадали заради шерів, лайків та коментарів, внутрішньополітичні ігри (навіть війна не змогла їх припинити), фейки та ворожі інформаційні спецоперації, українські інформаційні спецоперації, інформація для міжнародних партнерів (там інші акценти аудиторії), політичні ігри західних політиків тощо. Тому, коли ти побачила подібну інформацію, постав собі такі запитання: "Хто це транслює?", "Чому я це бачу?", "Якої мети хоче досягти?"

Білий список

Інститут масової інформації провів двоетапний глибинний моніторинг та назвав найякісніші та найвідповідальніші медіа: Суспільне, Громадське, Ліга, "Українська правда", Укрінформ, Радіо Свобода, "Дзеркало тижня", НВ та "Бабель". Твоє завдання — вибрати зі списку кілька медіа та підписатися на їх розсилку, щоб отримувати актуальні та достовірні новини. Якщо тобі переслали інформацію з позначкою "Шок", "Сенсація", спочатку перевір її на перерахованих вище сайтах.

Проведи аудит свого інформаційного поля

Перевір на кого чи на що ти підписана в соцмережах: видали підписки на акаунти людей, яких явно зламали, групи-сміттярки та тих, хто не відповідає твоїм інтересам. Те саме перевір у месенджерах: переглянь групи та чати, в яких ти перебуваєш, видали непотрібні. У пошуковику встанови український інтерфейс і не користуйся російською версією Вікіпедії.

Не допомагай ворогові

РФ активно моніторить українське інфополе, знаходить усі болючі точки українців і створює на їх основі тріщини в суспільстві. Якщо ти побачила матеріал, який особисто тебе дуже зачепив, не поспішай його репостити (не спокушайся сотнями лайків та репостів). Подумай, чи це може зашкодити країні, посіяти розкол чи паніку? Якщо так краще не публікувати такий матеріал. Якщо ти все ж таки опублікувала його, і зрозуміла його небезпеку через час – видали.

Розпізнай слід фейку

Це можна зробити, проаналізувавши яку емоцію викликає інформація. Якщо це те, що ми хочемо або навпаки боїмося почути – є ймовірність, що це фейк.

Не читай інформацію з російських джерел

Якщо тобі цікаво дізнатися, що відбувається у сусідній країні, читай інформацію із західних чи українських ЗМІ (з білого списку). Усі російські медіа тією чи іншою мірою підігрують пропаганді.

Раніше ми розповідали, як читати новини, щоб уберегти психіку.

ЧИТАЙ ТАКОЖ: