Щеплення немовлятам: як захистити, не нашкодивши?

Які ж щеплення роблять дітям? 

Проти вірусного гепатиту В (1-й день) і туберкульозу (7-й день). Це страшні захворювання, впоратися з якими організм немовляти шансів практично не має… Тому ці щеплення роблять майже всім немовлям.

Про вакцину БЦЖ. Це щеплення має забезпечити захист маляти від туберкульозу. Вона вводиться внутрішньошкірно у верхню частину лівого плеча на 3-7 добу життя дитини. У разі негативної реакції на пробу Манту, дитині зроблять ревакцинацію БЦЖ у 7 і 14 років.

АКДП – що це таке? У скороченні АКДП «ховається» аж три захворювання – коклюш, дифтерія та правець, украй небезпечні для дітей, особливо в перший рік життя. Це щеплення роблять у 3, потім у 4 і 5 місяців, а ревакцинацію – у півтора року.

Щоб уникнути поствакцинальних реакцій на «потрійний удар» (вони нерідко виникають після АКДП), необхідно використовувати ацелюлярні (безклітинні) вакцини, які водночас забезпечують більш стійкий імунітет. Украй актуальна ця рекомендація для дітей з ослабленим імунітетом і схильністю до алергійних реакцій.

Поліомієліт. Профілактику небезпечного захворювання – поліомієліту, що призводить до інвалідності, забезпечує інактивована (ІПВ) і оральна (ОПВ), у вигляді крапель, вакцина. Інактивована вакцина вводиться внутрішньом’язово. Вона не містить збудників поліомієліту, більш ефективна та рідко призводить до побічних реакцій.

Захищаємо мозок і легені. Гемофільна інфекція є причиною таких серйозних захворювань, як менінгіт і запалення легенів, перебіг яких у малят украй тяжкий і навіть можуть призвести до летального випадку. Щеплення проти збудника інфекції – бактерії Haemophilus influenze – роблять у 3, 4 і 5 місяців усім дітям.

Проти кору, краснухи та паротиту

Комбіновану вакцину для профілактики кору, краснухи та паротиту вводять діткам у віці 12 місяців. Завдання цієї вакцинації – убезпечити від хвороб, які часто зустрічаються в дитячому віці та можуть призвести до тяжких ускладнень – енцефаліту, втрати зору та слуху, а також ураження статевих органів.

Слово прихильникам вакцинації:

Винахід профілактичних вакцин позбавив людство страшних епідемій, які у минулі століття забирали мільйони життів. В останні роки цивілізовані країни практично не знають, що таке віспа, поліомієліт, дифтерія, правець та інші страшні хвороби.

Імунітет новонародженої дитини схильний до всіляких інфекцій, які можуть атакувати його за найменшої зручної нагоди. Тому так важливо прищепити дитину буквально в перші години її життя. Введення вакцини, що містить мізерно малу кількість вірусів або бактерій – збудників інфекційних хвороб, – сприяє виробленню в організмі дитини антитіл. У майбутньому, при зустрічі з цією інфекцією, антитіла не дадуть розвинутися хворобі або вона пройде в легкій формі.

Думка опонентів:

Про щеплення проти гепатиту. Обов'язкове щеплення проти гепатиту В введене не дуже давно – лише кілька років тому. І його доцільність породжує величезні сумніви. Річ у тім, що це захворювання насамперед загрожує людям, які ведуть безладне статеве життя, а також тим, хто має справу з препаратами крові або внутрішньовенно приймає наркотики.

Чи є сенс вакцинувати всіх дітей? Адже одержати повну картину стану здоров'я немовляти в перший день життя доволі важко. І чи зможе організм немовляти впоратися навіть із мінімальною дозою вірусів і бактерій, введених за допомогою вакцини? Адже в середовищі лікарів чимало людей, готових на підставі невблаганних цифр і реальних історій людей доводити згубність ранніх щеплень.

До речі, ці ж лікарі погоджуються з необхідністю ранньої вакцинації дитини, мама якої страждає вірусним гепатитом В, тобто є носієм австралійського антигену. У цьому випадку малюк одержує щеплення не пізніше 12 годин після народження, а потім в 1, 2 і 12 місяців. У таких випадках із двох бід вибирають менше.

Про туберкульоз. Уже понад півстоліття в нашій країні щеплення проти туберкульозу роблять практично всім, за дуже рідкісним винятком. А захворюваність зростає катастрофічними темпами… І на особливо тяжкі форми хворіють люди, прищеплені неодноразово. Неефективність вакцини? Чи «валовий» підхід до питання: «Прищеплювати всіх і баста!». Але організм у кожного – індивідуальний, і реакції у нього – свої, особисті. На жаль, не завжди позитивні…

Про кір, краснуху та паротит. Досвідчені педіатри стверджують, що за правильного лікування кір, краснуха й паротит минають без наслідків, і дитина отримує стійкий імунітет на все життя. Прищеплені діти ризикують захворіти, ставши дорослими, причому в більш тяжкій формі. Скажімо, у 2006 році спостерігався спалах так званого мітигованого кору серед молодих людей 20-30 років, яким у дитинстві було зроблено всі належні щеплення.

Із цифрами в руках. У США та країнах Західної Європи щеплення БЦЖ не роблять. При цьому там фіксують одиничні випадки захворювання на туберкульоз.

У країнах СНД, а також Болгарії, Бразилії, Індії, де поголовна вакцинація обов'язкова, щороку хворіють на туберкульоз десятки тисяч нових хворих.

Ускладнення після БЦЖ зустрічаються в 7 разів частіше, ніж захворювання на туберкульоз у дітей


Висновки: Так, ухвалити самостійне рішення про те, чи робити щеплення дитині, складно. Бракує спеціальних знань, лякає відповідальність… Що робити? Прийняти як факт, що ніхто не має права наполягати на щепленні саме цього дня. Є сумніви в здоров'ї малюка? Відмовся від вакцинації! І знайди хорошого педіатра, який зможе, провівши необхідні дослідження, сказати, чи потрібне це щеплення твоєму маляті.