Камені в нирках: причини утворення, лікування, дієта

Камені в нирках - найпоширеніша хвороба нирок, частіше її називають сечокам'яною хворобою. При цій хворобі в сечі відбувається накопичення розчинених солей, що призводить до утворення каменів у нирках, які являють собою суміш мінералів з ​​органічними речовинами. Камені можуть бути поодинокими і множинними, їх розмір від 1 мм до 10-12 см. З нирок камені можуть переміститися в сечовід і сечовий міхур. Найбільш поширеною причиною сечокам'яної хвороби називається порушення обміну речовин. Хоча точна причина досі до кінця не встановлена. Спочатку з'являються утворення невеликого розміру, до 3мм, часто їх називають піском. Якщо не вживати заходів щодо своєчасної діагностики та профілактики, через певний час потрібне лікування каменів у нирках народними засобами або за допомогою традиційної медицини. Якщо вони утворюються в органах сечостатевої системи, то це сечокам'яна хвороба. Якщо безпосередньо в нирках, то говорять про ниркокам'яну хворобу.

Основною причиною, що впливає на утворення каменів у нирках, вважається неправильний обмін речовин в організмі. Особливо сильно впливають на їх появу зміни хімічного і водно-сольового обміну. Проте в ролі провокативних факторів виступають також:

- Спадкова схильність.

- Хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту і органів сечостатевої системи (виразкова хвороба, коліт, гастрит, простатит, пієлонефрит, цистит та ін.)

- Порушення функцій навколощитовидних залоз.

- Хвороби кісток або їх травм.

- Тривале зневоднення організму, пов'язане з отруєннями або інфекційними патологіями.

- Дефіцит вітаміну D.

- Зловживання продуктами, що викликають підвищення кислотності сечі (кисла, гостра, солона їжа).

- Використання для пиття жорсткої води, в якій міститься надлишок солей.

- Географічний фактор. У людей, що проживають у більш спекотному кліматичному поясі, ймовірність утворення каменів у нирках набагато вища, ніж у тих, хто живе в більш прохолодному.

- Нестача ультрафіолетових променів.

Симптоми можуть ніяк не виявлятися до тих пір, поки кристали не почнуть переміщатися. Якщо у них гострі виступи, вони починають подразнювати слизову і викликають її запалення. Найчастіше виявляються під час планових медичних оглядів за допомогою УЗД. Або коли трапляється напад сечокам'яної хвороби.

Читай: Як поліпшити обмін речовин

Симптоми сечокам'яної хвороби залежать від того, де розташовані камені: в нирках, сечоводі або сечовому міхурі

Симптоми при розташуванні каменів у нирках

1. Болі в попереку, що підсилюються при трясці, фізичному навантаженні

2. Якщо камінь міститься в нирці і перегороджує шлях відтоку сечі з ниркової миски, то симптомами сечокам'яної хвороби можуть бути: напад ниркової коліки, нудота, блювання, підвищена температура, холодний піт.

Симптоми при розташуванні в сечоводі

1. Біль в ділянці статевих органів або паху

2. Часті позиви до сечовипускання

Симптоми при розташуванні в сечовому міхурі

1. Подразнення і запалення слизової оболонки сечового міхура

2. Болісне і прискорене сечовипускання

3. Кровотечі, якщо камені сильно ранять слизову.

Як правило, сечокам'яна хвороба не залишається непоміченою і супроводжується болем в ділянці попереку. Зазвичай вони виснажливі й тупі, з'являються з одного або з двох боків, посилюються під час фізичних навантажень і навіть при зміні положення тіла. Все це є одним із найбільш типових симптомів наявності каменів у нирках. Коли конкременти потрапляють в сечовід, біль відчувається внизу живота, в статевих органах і паху. Після сильного больового нападу вони можуть вийти разом з сечею. Людина може і не знати, що страждає на сечокам'яну хворобу. Конкременти, розмір яких складає 3-4 мм, можуть потрапити в сечоводи, викликаючи нестерпний біль. Результатом цього може стати больовий шок і непритомність.

Читай: Різновиди і лікування колік у дорослих і дітей

Першою порадою при будь-яких сумнівах щодо стану та функції нирок буде регулярне проходження огляду та обстеження у нефролога або уролога. Саме до цих фахівців направляє терапевт всіх, у кого були виявлені порушення в аналізі сечі або скарги на болі в поперековому відділі з позитивною нирковою симптоматикою.

Уратні камені формуються у людей з дуже кислої сечею.

Оксалатні камені - найпоширеніші, трапляються у 85% населення. Часто оксалати вражають прихильників здорового способу життя, бо виникають вони у любителів цитрусових соків, помідорів, моркви, буряка і вітамінних комплексів, особливо аскорбінової кислоти.

Фосфатні камені - цей вид часто буває в літніх вегетаріанців.

Карбонатні камені. Цей вид так само утворюється в лужній сечі

Інші види каменів: цистинові, ксантинові, білкові, холестеринові. Вони трапляються досить рідко.

Перед тим як призначити лікування, лікар для точної діагностики захворювань нирок обов'язково призначить лабораторні дослідження крові та сечі. Саме в аналізах визначається більше солей певного типу. Це дозволяє діагностувати вид каменів.

Інший популярний спосіб діагностики - УЗД нирок. Метод не вимагає спеціальної підготовки пацієнта і дозволяє виявити розташування твердого утворення.

Якщо за допомогою УЗД в нирках не вдалося нічого знайти, але є підозри на наявність каменів, перед лікуванням призначаються додаткові специфічні обстеження, про які вам розкажуть на прийомі у нефролога.

Дієта при сечокам'яній хворобі відіграє дуже велику роль в одужанні. Особливості рекомендованого харчування залежать в першу чергу від типу каменів і від причин, які викликали сечокам'яну хворобу в кожному індивідуальному випадку. Дієта при сечокам'яній хворобі повинна виключати з харчування хворого продукти, що викликають ріст і утворення нових каменів в нирках. При лікуванні дієтою за основу беруть той факт, що всі камені діляться на дві групи: лужні (фосфати і карбонати) і кислі (урати і оксалати). Залежно від цього лікар визначає продукти, які можна і не можна. Загальні рекомендації можуть бути такими: виключити з раціону продукти, що містять надмірну кількість щавлевої кислоти: зелені овочі (петрушка, селера, щавель, капуста, шпинат), буряк, редьку, ревінь, смородину, горіхи, бобові, інжир, агрус, шоколад. Крім цього, не рекомендується вживати молочні та кисломолочні продукти: молоко, кефір, йогурти і сири. Кальцій, що міститься в них, вступає в реакцію з щавлевою кислотою, приводячи до каменів у нирках. Крім того, не слід їсти гостру їжу, бо вона підвищує кислотність сечі, через що камені в нирках утворюються набагато швидше.

Читай: Чим годувати алергіка

Слід пити багато рідини, щоб сеча не була концентрованою, а для профілактики можна раз на тиждень голодувати, вживаючи лише кип'ячену воду. До того ж, рекомендується їсти авокадо, банани, рибу і морепродукти, оскільки в них міститься багато магнію і вітаміну В6. Вони сприяють зниженню вмісту солей щавлевої кислоти в крові.

Лікування відбувається за трьома напрямками:

1. Видалення каменів.

2. Запобігання їх повторному утворенню.

3. Позбавлення від виниклої інфекції.

Захворювання лікується оперативними і консервативними методами. Консервативна терапія пов'язана з використанням спеціальних препаратів і дотриманням певної дієти, коли камені невеликі. У сучасній медицині використовуються засоби, що розчиняють камені, але їх застосування можливе тільки під суворим наглядом уролога. Якщо почалися запальні процеси, зазвичай призначаються антибіотики.

Оперативне лікування - це хірургічне втручання спрямоване на видалення каменів. Тут застосовується дроблення каменів у нирках електромагнітними хвилями, лазером або пряме оперативне витягання.

Народне лікування каменів у нирках передбачає прийом настоїв і відварів з цілющих рослин і певні дієти, що сприяють позбавленню від хвороби.