Чи існує та золота істина в питанні виховання дітей? Як змусити дитину – твій центр всесвіту – робити те, що ти вважаєш найкращим для неї ж, намагалася дізнатися lady.tochka.net.
Перш ніж укотре наполягти на своєму, зігнути в баранячий ріг ще незагартовану волю твого малюка, зупинись і замислись – для чого ти це робиш? Для себе?
І чесно дай відповідь: так, для себе. Бо я хочу хизуватися своєю дитиною, щоб усі знали – саме моя дитина найкраща – і на спортивних змаганнях перші місця посідає, і японську вчить, і копії Айвазовського малює, і ще багато чого іншого вміє.
Та пам‘ятай, може трапитися так, що дочка, відходивши в музичну школу з-під палки, закінчивши її, навіть піаніно викине з дому.
"На щастя, ми займаємося вихованням не цілодобово"
Так написав лікар, письменник і психолог Володимир Леві, пропонуючи замислитися над бажаннями дитини.
Чи не здається тобі, що звичайний дерев'яний конструктор або засушений жук принесуть величезне щастя твоєму малюку, якщо ти сядеш поряд і візьмеш участь у його грі.
І нехай ця гра буде за правилами дитини, в її світі. Дозволь своїй дитині створити власний світ без докорів, без наказів і покарань, вільний світ.
Адже малюк, який із дитинства пізнав свободу, напевно досягне успіху.
Не біда, що малюк не хоче складати свої розкидані речі, не докоряй йому за це. Просто запропонуй зробити це разом. Напевно, із першого разу не допоможе, але раз через 50 точно вийде.
І потім, адже це лише матеріальне, значно важливіше, що ти не зламала характер.
Банально, але дуже актуально у всі часи: свобода – це найцінніше, що є в людини. Пам'ятай про це, адже твоя дитина – ЛЮДИНА!
"Я знаю краще!" – догма виховання?
Так вважають багато дорослих, коли вкотре випихають спорядженого різними посібниками, спортивною формою, підручниками китайської-японської, мольбертом і лижами чадо за двері.
А чи насправді це так? Цілком серйозно кажу, ваша дитина може бути розумнішою за вас у сто крат. Розум і здібності даються людині від природи.
Тож звідки ви знаєте, що вам дано більше, ніж вашій дитині?
І швидше за все, вона краще знає, що їй потрібно! У чистій, не засміченій пихою, гординею й честолюбством свідомості з дитинства формується образ майбутнього.
І наше завдання – допомогти зробити цей образ реальністю.
Адже щаслива людина – це та, яка втілила свої мрії, а не мрії своїх батьків.
Упертість – шлях до становлення особистості
У вас дуже вперта дитина? О, у мене просто катастрофічно! І як же бути?
Зламати її, підкорити своїй волі? А як вона житиме в цьому жорстокому світі – безвольна, м'яка, яка піддається усім впливам?
Прислухайтеся до психологів!
"Щоб стати людиною, дитина повинна навчитися бути свавільною", – каже Володимир Леві.
І радить у 1/3 випадків поступатися маленькому упертюху, в 1/3 – наполягати на своєму, у 1/3 залишати питання відкритим, тобто відволікати, співати, танцювати, сміятися.
За деякий час ваша дитина захоче того, чого ні за що не хотіла зовсім нещодавно.
Зрозумій свого малюка – він хоче бути індивідуальністю, самим собою. Він упертий, бо йому здається, що порушують його права, зазіхають на його свободу, не поважають його. Зрозумій його!
Розуміння принесе свої плоди. Будь із малюком на рівних, дозволь дочці стати твоєю подругою, а синові другом.
Повір, коли дитина відчує, що ти – її союзник, а не ментор і тиран, вона інакше сприйматиме твої прохання.
І, звісно ж, насилля в цьому тобі не допоможе. Про це читай тут.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі (8)
класс, и строем в тюрму - делать бессплатно китайский ширпотреб, чтоб Вождю жилось хорошо.
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Дорогой Часнок, сколько детей у вас? Влиять вообще на чью-либо психику опасно, тем более на неокрепшую - сломать раз плюнуть. А потом придется убирать всю жизнь. К тому же тут вроде про маленького ребенка говорится, я так поняла.
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)так получается, что на природе мы хотим достичь гармонии с окружающим миром, но в общении с ребенком, как и с многими близкими людьми, мы даже не пытаемся прийти к пониманию желаний другого человека.
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)а ведь достаточно просто быть в гармонии с детенышем, которого просто ждали не требуя ничего в замен.
согласна с Вами, очень много родителей переносят на своего ребенка ту "программу" которая внушалась их родителями, времена меняются, наши дети это не мы, а совершенно другие люди, я считаю что не стоит ломать их собственную личность и тогда я думаю вырастут настоясчие "тигры")))
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)встретилась статья на тренинговом портале о китайском методе воспитании. суть сводится к одному: не можешь быть первым, вообще ни за что не берись.
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)"..Эми (автор книги) считает, что ее дети обязаны вырасти настоящими лидерами и победителями. А для этого нужно много работать. Скорее даже пахать. Причем с самого раннего детства.
В три года ребенок не должен отказываться многократно повторять упражнения на фортепиано. Его самоконтроль в этом возрасте уже позволяет сидеть за инструментом часами, считает Эми. Если же малыш скучает и сопротивляется, то он должен быть наказан. Щепетильничать китайская мама не будет - она просто выставит маленького скандалиста за дверь. А там зима.
Вся система образования в Китае нацелена на достижение наивысшего результата. Китайская школа готовит «тигров» для западных университетов.
Ничего не делается ради удовольствия. Всегда нужно иметь в виду лучший результат. А для этого надо работать. Дети сами
А мне кажется, что наоборот. Если ребенка заставлять что-то делать, он будет воспринимать это как ущемление его свободы. ну не хочет он сейчас убирать, зачем вызывать у ребенка истерику? Он так и привыкнет делать все из-под палки, и в семейной жизни пока ему 100 раз не скажешь что-то сделать - не сделает.
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)Я за то, чтобы ребенка не наказывать, не заставлять, а делать все для того, чтобы он сам проявил инициативу, сам захотел что-то сделать.
"Не біда, що малюк не хоче складати свої розкидані речі, не докоряй йому за це. Просто запропонуй зробити це разом. Напевно, із першого разу не допоможе, але раз через 50 точно вийде. "
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)що на неї чекає років за 10-15? Це буде аболютно несамостійна дитина, яка не просто не прибиратиме за собою, не вмітиме сама себе доглянути - вона вимагатиме цього від інших, і в першу чергу від мами.
Сама будова дитячої психіки полягає в тому, що якщо на неї не впливають батьки, то впливає хтось інший - телевізор, вулиця, сусіди, садочок... Хоча батьки з такими поглядами рідко віддають дитину в садочок, а панькаються з нею років до 20-ти.
Считаю, что главная задача родителей - не мешать ребенку развиваться в соответствии с его способностями. Как в медицине: "Не навреди!" Но даже на это большинство родителей не способны: переносят на детей свои комплексы, калечат их.
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)