Тисячі родин вимушені покинути свої домівки через вторгнення РФ. Хтось їде у безпечне місце в Україні, а хтось прямує одразу до інших країн.
Свою історію tochka.net розповіла Маргарита Доброгорська. Разом з чоловіком вона з Броварів у Польщу на машині евакуювала п'ятьох своїх дітей: 12-річного Тимура, 10-річну Анюту, 8-річного Маркіяна, 3-річну Алісію і наймолодшу донечку Адель, якій лише 1,4 роки.
Коли ми перейшли кордон, то була можливість взяти іграшки. Я взяла для Алісії м'яку собачку, вона дуже зраділа, це був для неї як новий друг. Це дуже допомогло,
— розказує Маргарита.
Діти Маргарити звикли до подорожей та далеких переїздів, тому особливих проблем не виникало. Їхали машиною до Устилугу, заздалегідь подивились де є менше черга.
Це трішки далі їхати, але менше людей і ми вирішили їхати туди. Але все одно чекали дуже довго. Ми подивились онлайн — писали спочатку 100 машин, потім 900 і в підсумку ми чекали 13 годин. Але знаю, що на інших кордонах люди стояли і по дві доби. Наразі найменше людей в пунктах пропуску “Устилуг-Зосін” та “Угринів-Долгобичув”. Планували виїхати з ранку, хотіли приїхати до кордону якомога раніше, але вийшло так, що приїхали пізніше. Я б порадила їхати з самого ранку, тому що так легше очікувати. Тому що ми трошки постояли, вже настала ніч, ми всю ніч були в машині. З одного боку добре, що діти поспали, але з іншого боку дорослим, особливо тим, хто за кермом потім тяжко їхати. І дітям також незручно. Меншій було тяжко лежати, вона постійно просиналася.
Що з собою взяти у дорогу, якщо ти їдеш з дітьми
Кожен для себе вирішує і знає краще що йому брати з собою, каже Маргарита, але отримавши вже певний досвід дороги, матуся радить брати наступне:
з їжі краще брати щось тепле. Для цього тобі знадобиться термокружка чи термос. Бери також ложки, щоб було зручно їсти. Їжу краще брати з запасом, бо невідомо скільки часу ти проведеш на кордоні;
сухий перекус — сухофрукти, печиво, горішки, а також морква, яблука, апельсини, банани, якісь корисні смаколики;
дитячий горщик, якщо дітки зовсім маленькі;
улюблена чи нова іграшка, розмальовки;
теплі речі.
Як заспокоїти дітей у дорозі
За словами Маргарити і з цим погодиться, напевно, кожна матуся, важливо спілкуватися з дітьми, підтримувати їх і не показувати свій страх.
Як правило треба бути самій спокійною, щоб діти не нервувалися. Треба максимально зберігати спокій. Якщо мама в ресурсі, то вона може якось відволікти дітей: придумати якусь гру, поспілкуватися, вийти біля машини погуляти, якщо є така можливість і безпечно, пограти в слова, заспівати пісню. Діти люблять, щоб з ними проводили час. Відповідно мама повинна мати сили на те, щоб спілкуватися з дітьми. З дорослими дітьми можна поговорити і сказати, що треба певний час потерпіти, що скоро ми приїдемо в безпечне місце і все буде добре. Сказати: "так, мені теж тяжко, я також чекаю, але ми разом".
Правила безпеки
Головне бути усім разом, каже багатодітна матуся, якщо зупинились на заправці, то всі йдуть до туалету гуртом. Треба розповідати дитині, що якщо вона загубилась, то треба залишатися на місці і можна підняти руку, щоб батьки побачили у натовпі.
Ми їхали машиною, тому нам було легше в плані безпеки: всі під наглядом, всі поряд. Коли ми просто подорожуємо, то ми робимо зупинки, щоб діти могли побігати. Але в даному випадку ми розуміли, що треба все робити швидко і ми майже не зупинялися. І для дітей це було дуже тяжко, тому ми їм дозволяли трішки переміщатися по машині. Це не дуже безпечно з точки зору правил дорожнього руху, але для дітей важливо рухатися.
Загальні поради для тих, на кого чекає довга дорога
Завчасно підготуватись і продумати маршрут — подивитись де менше черг на кордоні і туди їхати.
Треба заздалегідь добре виспатись, бо ніколи не знаєш скільки часу проведеш у дорозі, треба максимально налаштуватись на те, що все буде добре.
Добре взяти з собою якусь ковдру, бо в машині буде холодно.
Перевірити всі документи.
Не треба соромитися просити про допомогу.
Важливо дбати про себе.
Не ігнорувати проблеми зі здоров'ям.
Як влаштуватися з дітьми за кордоном
Оскільки наша героїня їхала з дітьми до Польщі, то розповідаємо про її досвід.
Я завчасно знала, що в нас там буде квартира, тому що у моєї подружки є волонтери знайомі і вона завчасно домовилась, що ця квартира буде за нами. Ми не знали яка це квартира, що тут є, чого немає. Але знали, що буде квартира і ми тут самі будемо жити, для мене це було важливо, щоб ми самі жили і що ця квартира точно була. Якусь інформацію, яка мені була потрібна я всюди по крихтам збирала — від волонтерів, від місцевих жителів, від знайомих, в інтернеті щось шукала.
Маргариті вдалося влаштувати дітей до школи та записати на мовні курси. За її словами, поляки намагаються максимально допомогти, підказати, поділитися речами, продуктами та просто порадою.
Посилання, які знадобляться тобі, якщо ти виїжджаєш до Польщі з дітьми:
Коментарі